Цьогоріч 85-ті роковини масових розстрілів в’язнів у тюрмах Західної України розпочали спільною молитвою о 17:00. Щиро дякуємо отцю Андрію Кобилюху, капелану Гарнізонного храму святих апостолів Петра і Павла, який провадив поминальну панахиду за всіх жертв та виголосив слово до всіх присутніх. Адже паралелі подій 85-річної давності та воєнного сьогодення не залишають нікого байдужими до долі українців та України.
Після спільної молитви відбулась щемлива та знакова зустріч із письменницею, громадською діячкою, депутаткою Львівської обласної ради IV та V демократичних скликань Ларисою Федорів — однією з перших, хто отримав ключі від тюрми і зайшов на Лонцького у жовтні 2005 року.
Цей вечір залишив спогади, від яких холоне кров, і водночас подарував музею справжній символ нашої незламності. Пані Лариса поділилася спогадами своєї приятельки, колишньої політув’язненої пані Люби. Жінка не могла психологічно зайти до камери, у якій перебувала під слідством, бо в її вухах досі стояв гуркіт…(Радянські кати щовечора вмикали на подвір’ї в’язниці два трактори, які їздили по колу до самого ранку — лише для того, щоб заглушити крики безневинно катованих людей). У тій камері, де на підлозі було всього шість дощок, радянський режим одночасно утримував 30 жінок, серед яких — відома артистка театру Наталія Юрчинська-Попович, заарештована зразу після виступу в Опері і доправлена до в’язниці у вишуканій сценічній сукні.
Особливою подією стала передача до фондів музею унікального видання «Кобзаря» Тараса Шевченка. Лариса Федорів власноруч урятувала цю книгу зі смітників колишнього КДБ під час перших досліджень казематів. На сторінках реліквії збереглися приховані шифри українських політв’язнів, які тепер детально досліджуватимуть науковці, аби дізнатися більше про зафіксовану історію нашого спротиву.
Продовженням заходу стало відкриття виставки документів Богдана-Лева Єднорога, присвячена 85 роковинам розстрілів у львівських тюрмах. Наукова співробітниця музею Ірина Єзерська – Вдовенко дослідила архівну справу учасника «процесу 59» та опрацювала фондові експонати, які лягли в основу виставки. Для огляду представлені особисті шкільні та студентські документи, фотографії, посвідчення особи, копії архівно-кримінальної справи.
Богдан Єднорог (1919 – 1941) – студент університету, провідник ОУН у вищих навчальних закладах Львова, учасник “процесу 59-ти” – демонстративного політичного суду радянської влади над молодими українськими патріотами. Засуджений до розстрілу. Загинув у червні 1941 р. у “тюрмі на Лонцького”.
Вдячні всім присутнім.
