До 85-х роковин розстрілів політичних в’язнів у львівських тюрмах у Національному музеї-меморіалі «Тюрма на Лонцького» відкрилася виставка особистих документів та фотографій Богдана-Лева Єднорога. Цей 22-річний студент-історик Львівського університету  був розстріляний співробітниками НКВД в «тюрмі на Лонцького» у червні 1941 р.

Серед документів Богдана Єднорога, що зберігаються у фондах Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» є посвідчення студента Університету Яна Казимира у Львові, видане у Львові 1939 р. в останні довоєнні місяці.  Серед наявних документів цей – хронологічно останній із збережених, прижиттєвий документ із невеличким фото красивого й елегантного юнака.

Життєвий шлях Богдана Єднорога був типовим для багатьох представників його покоління – навчання, робота над своїм розвитком й зростанням, діяльність в ОУН, боротьба з окупантами, насильницька смерть в катівні НКВД. Навіть на показовому політичному судилищі він не зрікся своїх переконань, не каявся й планував продовжувати свою боротьбу в подальшому.

Богдан-Лев Єднорог (28.09.1919 – кінець червня 1941 р.) – член ОУН, провідник ОУН у Львівському університеті.

Народився у Львові. Мешкав на вул. Жеромського 6/3 (тепер вул. Зернова). Син Сави і Меланії Єднорогів. Батько – машиніст на залізниці, мати – домогосподарка. Мав старшого брата Йосипа, який працював на залізниці та молодшу сестру Олександру, студентку. Закінчив державну гімназію з українською мовою навчання. В 1937 р. почав навчання на гуманітарному (з 1939 р. – історичному) факультеті Львівського університету. У вересні 1940 р. призначений провідником ОУН у вищих навчальних закладах Львова. 6 вересня 1940 р. арештований НКВД. Один із учасників «процесу 59-ти», що відбувався у Львові 15-18 січня 1941 р. Засуджений до смертної кари. Розстріляний у «тюрмі на Лонцького» на початку радянсько-німецької війни в червні 1941 р.