Завідувачка науково-освітнього відділу Національного музею-меморіалу “Тюрма на Лонцького” Ольга Зброжко взяла участь у Другій конференції з міжнародних досліджень Східної Європи (КМДСЄ – CIEES) яка проводилась під егідою Міжнародної платформи для досліджень Східної Європи (МДСЄ -PIEES) 21-23 вересня в Національному університеті імені Тараса Шевченка. Напрями досліджень стосувались історії, філософії історії, історичної географії, соціальне, культурне та економічне життя, релігію та духовне життя, міжнародні відносини. Вагомий пласт займали дослідження археологічних джерел, джерел середньовічного та новітнього часу. Актуальними науковими дослідженнями були доповіді на тематику у джерелознавчих досліджень. Методологічні дослідження стосувались опрацювання концепцій та джерел з історіографії Східної Європи. У роботі конференції

2-4 жовтня 2018 року у м. Стара Лєсна (Словаччина) відбулася міжнародна наукова конференція під назвою “Озброєний антикомуністичний опір у Центральній та Східній Європі 1944 — 1953 рр.: політичні, військові, юридичні та моральні аспекти”.  У заході взяли участь дослідники з України, Словаччини, Чехії, Польщі та балтійських республік. Представлені доповіді були об’єднані у 8 пленарних засідань, які відбувалися протягом 3-4 жовтня. Перше панельне засідання було присвячено загальним питанням формування та діяльності  антикомуністичних збройних формацій, наступне фактично продовжило тему на рівні персональних та групових випадків, зокрема, постаті зв’язкової руху “Свобода та незалежність” (Польща)

7 вересня 2018 року у Національному музеї-меморіалі «Тюрма на Лонцького» відбулася лекція дослідниці Ірини Єзерської «Кароліна Лянцкоронська: горіння за право» у рамках Днів європейської спадщини. Перша з-поміж жінок докторка Львівського університету та загалом перша докторка мистецтвознавства у Польщі, дочка багатого урядовця, мецената та колекціонера Австро-Угорської імперії, спадкоємиця славетного аристократичного роду, котра своїм «родинним краєм» вважала Східну Галичину, а улюбленим місцем – маєток у Роздолі коло Львова. У своїй розповіді про Кароліну Лянцкоронську лекторка головну увагу зосереджувала на її харитативній та правозахисній діяльності. Опинившись між двох анти людських тоталітарних режимів того часу

7 серпня в Національному музеї-меморіалі «Тюрма на Лонцького» відбулася лекція кандидатки історичних наук Олексадри Чури «Реванш людяності: повстання у Норильському таборі». Наукова співробітниця розповіла про етапи розвитку мирного спротиву в’язнів, який розпочався як непокора адміністрації та під дією політичних чинників переріс у перше табірне антирадянське повстання. Детально проаналізувавши вимоги протестуючих, дослідниця зауважила, метою протесту засуджених була гуманізації режиму системи ГУЛАГ та продовження національно-визвольної боротьби українців із радянською владою. Дослідниця розповіла про умови перетворення масового страйку на повстання, проаналізує вимоги в’язнів та реакцію табірної адміністрації на перебіг протестів. Історик нагадала про те,

Понад півстоліття, відколи пішла у засвіти визначна львів’янка Олена Степанів-Дашкевич, упокоївшись на Личаківському цвинтарі, пам’ять про її геройський чин та самовіддане служіння на педагогічній і науковій ниві підтримують  свідомі громадські діячі й краяни, котрі розуміють історичну вагу цієї визначної жінки. До 55-их роковин від дня смерті докторки філософії, дослідниці економічної географії, педагога і науковця Олени Степанів-Дашкевич, котра залишилися в народній пам’яті як легендарна учасниця штурму гри Маківки Олена Степанівна, у НММ «Тюрма на Лонцького» відбувся меморіальний вечір. Програму  поминального заходу «Невмируща Олена» склали демонстрація документального фільму Надії Мудрої про похорон героїні та

9 липня  виповнюється 79 років відомому поетові, громадському діячеві, учасникові руху шістдесятників Ігореві Калинцю. Народився І. Калинець у Ходорові на Львівщині. Закінчив філологічний факультет Львівського університету. Попри величезний талант, твори цього поета в радянські часи не публікувалися. Причина – інакодумство та небажання торувати зручним шляхом соцреалізму. За активну участь у дисидентському та правозахисному русі отримав дев’ять років радянських тюрем, таборів та заслання (1972 – 1981). Вірною його соратницею та однодумницею була дружина, поетеса Ірина Стасів-Калинець. Разом вони пережили суворий контроль КГБ, переслідування, звільнення з роботи, неволю, позбавлення права на творчий самовияв, вимушену багаторічну