Тюрма на Лонцького

Rss Facebook Instagram X-twitter Youtube
НАЦІОНАЛЬНИЙ МУЗЕЙ-МЕМОРІАЛ ЖЕРТВ ОКУПАЦІЙНИХ РЕЖИМІВ

Експонат місяця
Життя, обірване у 22 роки: у «Тюрмі на Лонцького» експонують документи Богдана-Лева Єднорога
29.06.2026

До 85-х роковин розстрілів політичних в’язнів у львівських тюрмах у Національному музеї-меморіалі «Тюрма на Лонцького» відкрилася виставка особистих документів та фотографій Богдана-Лева Єднорога. Цей 22-річний студент-історик Львівського університету  був розстріляний співробітниками НКВД в «тюрмі на Лонцького» у червні 1941 р. Серед документів Богдана Єднорога, що зберігаються у фондах Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» є посвідчення студента Університету Яна Казимира у Львові, видане у Львові 1939 р. в останні довоєнні місяці.  Серед наявних документів цей – хронологічно останній із збережених, прижиттєвий документ із невеличким фото красивого й елегантного юнака. Життєвий шлях

Читати далі »
До Всесвітнього дня вишиванки
21.05.2026

У фондах Національного музею-меморіалу серед багатьох пам’яток в’язничної і табірної творчості вирізняється вишивка, яка отримала назву: «Волошки». Створена ця вишивка розміром 34,5Х35 см у радянському таборі в Тайшеті наприкінці 1940-х – початку 1950-х рр. литовською жінкою-політкаторжанкою (ім’я і прізвище, на жаль, не вдалося встановити), табірною подругою українки Любові Барабаш-Білинської. Литовка подарувала вишивку українській подрузі на пам’ять. Саме в жахливих табірних умовах, литовка, імпровізованою голкою із риб’ячої кістки, вишила гладдю на невеликому  полотняному квадраті сині волошки, обрамивши його голубою тканиною. Довгі роки Любов Барабаш-Білинська зберігала цю реліквію, як і багато інших

Читати далі »
До 90-ліття Валентина Мороза
15.04.2026

15 квітня цього року Валентинові Морозу – дисиденту й політв’язню виповнилося б 90 років. На жаль, свій земний шлях він закінчив сім років тому. У фондах Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» зберігається вишита картина із зображенням храму, подарована В. Морозу емігрантками-українками із Чикаго. Про це свідчить дарчий напис на звороті: «Дорогому Другові Валентинові на спомин відвідин нашої парафії. Сестринство Покрова Пресвятої Богородиці. Чікаго, 20 липня 1979 р.» Подарунок вручили після приїзду колишнього радянського політв’язня, за звільнення якого активно боролося українська діаспора на Заході, до США. Українці США та Канади організували

Читати далі »
«Кобзар» Валентина Мороза
09.03.2026

Уже в часі війни фонди Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» поповнилися колекцією документів, фото, книг, листів, особистих речей історика й дисидента Валентина Мороза. Серед цих артефактів є «Кобзар», виданий ще в радянські часи (1970 року) у Києві. За свідченням вдови історика, Любові Мороз, Валентин Мороз любив його за невеликий розмір. Так його зручніше було носити з собою. На форзаці книжки є екслібрис «Ex libris В. Мороза», ймовірно, робота художника і політв’язня Опанаса Заливахи. Хоч, як свідчить, штамп на титульній сторінці цей «Кобзар» із бібліотеки івано-франківчан Марії та Ореста Путьків. Очевидно

Читати далі »
Карпат або Посельська книжка
25.02.2026

45 років тому народилася на  світ ще одна самвидавна збірка поета Ігоря Калинця (1939 – 2025), що зберігається у фондах Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького». Характерно, що творилася  вона на засланні поета в Ундино-Посельї Балейського району на Забайкаллі, звідки й характерна назва збірки «Карпат або Посельська книжка». Час її створення (зима 1980 р.  – весна 1981 р.), про що вказано на титульній сторінці. Ігор Калинець був етапований на заслання в липні 1978 р. після шести років таборів у Пермі. В Ундино-Посельї його чекала  дружина Ірина, яка теж відбувала тут своє заслання.

Читати далі »
Маски персонажів Вертепу
05.01.2026

У різдвяно-новорічний період хочемо представити тематичні експонати із фондів Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького». Маски ручної роботи персонажів Вертепу царя та чорта. Їх передала до музею львів’янка Вікторія Садова, котра на хвилі національно-культурного підйому кінця 1980-х років разом із друзями,  активною молоддю, відроджували національні традиції. Саме хтось з учасників молодіжних вертепів кінця 1980-х років у Львові є автором цих художніх масок. Маска царя і чорта виготовлена методом клеєння кольорового паперу на картон, з елементами декорування фольгою, розписами гуашшю та акрилом. Картон прикріплений скобами до дерев’яних держаків. Розмір маски царя: загальна

Читати далі »
Листи В’ячеслава Чорновола до Ірини Калинець в засланні
24.12.2025

24 грудня День народження В’ячеслава Чорновола, громадського та політичного діяча, журналіста, одного з лідерів українського дисидентського руху. Особливо цінними артефактами Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» є листи В’ячеслава Чорновола (1937 – 1999) до поетеси Ірини Калинець (1940 – 2012), з якою його пов’язували дружні стосунки, схожість світоглядів, участь в антирадянському опорі. Важко писати про сокровенне, коли знаєш, що твої листи читатимуть абсолютно чужі люди. Читатимуть не через цікавість, а з метою жорсткого контролю за твоїми думками, намірами і планами, колом знайомств. Важко писати, виливаючи душу, коли знаєш, що твої листи

Читати далі »
До 100-ліття Опанаса Заливахи
26.11.2025

26 листопада відзначаємо 100-ліття з дня народження художника-шістдесятника, учасника українського правозахисного руху, політв’язня радянських тюрем й таборів Опанаса Заливахи. У фондах Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» зберігаються роботи О. Заливахи – обкладинки самвидаву, які передав Микола Горинь: Роботи виконані у техніці деревориту. Видрукувані на папері. Тематика зображення абстрактна. Обкладинка до «Християнського голосу» – тематична. На ній зображена князя Володимира з хрестом. Опанас Заливаха (26.11.1925 – 24.04.2007). Народився у с. Гусинці Куп’янського району Харківської області. У 1933 р. родина, рятуючись від голоду, переїхала на Далекий Схід. На початку 1960-х років остаточно

Читати далі »
Фото з Володимирської тюрми
01.10.2025

У День захисників і захисниць України хочеться згадати про тих, хто мужніх чоловіків і жінок, котрі присвятив своє життя боротьбі за Україну. Однією із таких людей є Дарія Гусяк (1924 – 2022) – учасниця українського визвольного руху, зв’язкова головного командира УПА Романа Шухевича, політув’язнена радянських тюрем й таборів (1950 – 1975). Народилася у місті Трускавці (нині Львівська область). Гімназисткою вступила до ОУН. У 1940-х рр. була кур’єркою-зв’язковою Центрального проводу ОУН.  Арештована 5.03.1950 р. під час сутички між повстанцями та гебістами. Під час слідства перебувала у сумнозвісному слідчому ізоляторі, відомому в

Читати далі »
Гра диктаторів
17.09.2025

17 вересня 1939 р. розпочалася радянська військова операція під час Другої світової війни, коли, всупереч міжнародним договорам, Червона армія без оголошення війни вторглася на територію Польщі, фактично доєднавшись до німецької армії, окупувала західнобілоруські та західноукраїнські землі. За якихось 20 днів (до 6 жовтня1939 року) совєти та нацисти окупували всю територію довоєнної Другої польської республіки. Польська армія була розбита. Значна частина військових опинилися у полоні і були знищені пізніше, зокрема у сумнозвісній Катині. Уряд опинився у вигнанні. СРСР та Німеччина діяли відповідно до укладеного у Москві 23 серпня 1939 р. міністрами

Читати далі »

Події

Експонат місяця
Життя, обірване у 22 роки: у «Тюрмі на Лонцького» експонують документи Богдана-Лева Єднорога
29.06.2026

До 85-х роковин розстрілів політичних в’язнів у львівських тюрмах у Національному музеї-меморіалі «Тюрма на Лонцького» відкрилася виставка особистих документів та фотографій Богдана-Лева Єднорога. Цей 22-річний студент-історик Львівського університету  був розстріляний співробітниками НКВД в «тюрмі на Лонцького» у червні 1941 р. Серед документів Богдана Єднорога, що зберігаються у фондах Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» є посвідчення студента Університету Яна Казимира у Львові, видане у Львові 1939 р. в останні довоєнні місяці.  Серед наявних документів цей – хронологічно останній із збережених, прижиттєвий документ із невеличким фото красивого й елегантного юнака. Життєвий шлях

Читати далі »
До Всесвітнього дня вишиванки
21.05.2026

У фондах Національного музею-меморіалу серед багатьох пам’яток в’язничної і табірної творчості вирізняється вишивка, яка отримала назву: «Волошки». Створена ця вишивка розміром 34,5Х35 см у радянському таборі в Тайшеті наприкінці 1940-х – початку 1950-х рр. литовською жінкою-політкаторжанкою (ім’я і прізвище, на жаль, не вдалося встановити), табірною подругою українки Любові Барабаш-Білинської. Литовка подарувала вишивку українській подрузі на пам’ять. Саме в жахливих табірних умовах, литовка, імпровізованою голкою із риб’ячої кістки, вишила гладдю на невеликому  полотняному квадраті сині волошки, обрамивши його голубою тканиною. Довгі роки Любов Барабаш-Білинська зберігала цю реліквію, як і багато інших

Читати далі »
До 90-ліття Валентина Мороза
15.04.2026

15 квітня цього року Валентинові Морозу – дисиденту й політв’язню виповнилося б 90 років. На жаль, свій земний шлях він закінчив сім років тому. У фондах Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» зберігається вишита картина із зображенням храму, подарована В. Морозу емігрантками-українками із Чикаго. Про це свідчить дарчий напис на звороті: «Дорогому Другові Валентинові на спомин відвідин нашої парафії. Сестринство Покрова Пресвятої Богородиці. Чікаго, 20 липня 1979 р.» Подарунок вручили після приїзду колишнього радянського політв’язня, за звільнення якого активно боролося українська діаспора на Заході, до США. Українці США та Канади організували

Читати далі »
«Кобзар» Валентина Мороза
09.03.2026

Уже в часі війни фонди Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» поповнилися колекцією документів, фото, книг, листів, особистих речей історика й дисидента Валентина Мороза. Серед цих артефактів є «Кобзар», виданий ще в радянські часи (1970 року) у Києві. За свідченням вдови історика, Любові Мороз, Валентин Мороз любив його за невеликий розмір. Так його зручніше було носити з собою. На форзаці книжки є екслібрис «Ex libris В. Мороза», ймовірно, робота художника і політв’язня Опанаса Заливахи. Хоч, як свідчить, штамп на титульній сторінці цей «Кобзар» із бібліотеки івано-франківчан Марії та Ореста Путьків. Очевидно

Читати далі »
Карпат або Посельська книжка
25.02.2026

45 років тому народилася на  світ ще одна самвидавна збірка поета Ігоря Калинця (1939 – 2025), що зберігається у фондах Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького». Характерно, що творилася  вона на засланні поета в Ундино-Посельї Балейського району на Забайкаллі, звідки й характерна назва збірки «Карпат або Посельська книжка». Час її створення (зима 1980 р.  – весна 1981 р.), про що вказано на титульній сторінці. Ігор Калинець був етапований на заслання в липні 1978 р. після шести років таборів у Пермі. В Ундино-Посельї його чекала  дружина Ірина, яка теж відбувала тут своє заслання.

Читати далі »
Маски персонажів Вертепу
05.01.2026

У різдвяно-новорічний період хочемо представити тематичні експонати із фондів Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького». Маски ручної роботи персонажів Вертепу царя та чорта. Їх передала до музею львів’янка Вікторія Садова, котра на хвилі національно-культурного підйому кінця 1980-х років разом із друзями,  активною молоддю, відроджували національні традиції. Саме хтось з учасників молодіжних вертепів кінця 1980-х років у Львові є автором цих художніх масок. Маска царя і чорта виготовлена методом клеєння кольорового паперу на картон, з елементами декорування фольгою, розписами гуашшю та акрилом. Картон прикріплений скобами до дерев’яних держаків. Розмір маски царя: загальна

Читати далі »
Листи В’ячеслава Чорновола до Ірини Калинець в засланні
24.12.2025

24 грудня День народження В’ячеслава Чорновола, громадського та політичного діяча, журналіста, одного з лідерів українського дисидентського руху. Особливо цінними артефактами Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» є листи В’ячеслава Чорновола (1937 – 1999) до поетеси Ірини Калинець (1940 – 2012), з якою його пов’язували дружні стосунки, схожість світоглядів, участь в антирадянському опорі. Важко писати про сокровенне, коли знаєш, що твої листи читатимуть абсолютно чужі люди. Читатимуть не через цікавість, а з метою жорсткого контролю за твоїми думками, намірами і планами, колом знайомств. Важко писати, виливаючи душу, коли знаєш, що твої листи

Читати далі »
До 100-ліття Опанаса Заливахи
26.11.2025

26 листопада відзначаємо 100-ліття з дня народження художника-шістдесятника, учасника українського правозахисного руху, політв’язня радянських тюрем й таборів Опанаса Заливахи. У фондах Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» зберігаються роботи О. Заливахи – обкладинки самвидаву, які передав Микола Горинь: Роботи виконані у техніці деревориту. Видрукувані на папері. Тематика зображення абстрактна. Обкладинка до «Християнського голосу» – тематична. На ній зображена князя Володимира з хрестом. Опанас Заливаха (26.11.1925 – 24.04.2007). Народився у с. Гусинці Куп’янського району Харківської області. У 1933 р. родина, рятуючись від голоду, переїхала на Далекий Схід. На початку 1960-х років остаточно

Читати далі »
Фото з Володимирської тюрми
01.10.2025

У День захисників і захисниць України хочеться згадати про тих, хто мужніх чоловіків і жінок, котрі присвятив своє життя боротьбі за Україну. Однією із таких людей є Дарія Гусяк (1924 – 2022) – учасниця українського визвольного руху, зв’язкова головного командира УПА Романа Шухевича, політув’язнена радянських тюрем й таборів (1950 – 1975). Народилася у місті Трускавці (нині Львівська область). Гімназисткою вступила до ОУН. У 1940-х рр. була кур’єркою-зв’язковою Центрального проводу ОУН.  Арештована 5.03.1950 р. під час сутички між повстанцями та гебістами. Під час слідства перебувала у сумнозвісному слідчому ізоляторі, відомому в

Читати далі »
Гра диктаторів
17.09.2025

17 вересня 1939 р. розпочалася радянська військова операція під час Другої світової війни, коли, всупереч міжнародним договорам, Червона армія без оголошення війни вторглася на територію Польщі, фактично доєднавшись до німецької армії, окупувала західнобілоруські та західноукраїнські землі. За якихось 20 днів (до 6 жовтня1939 року) совєти та нацисти окупували всю територію довоєнної Другої польської республіки. Польська армія була розбита. Значна частина військових опинилися у полоні і були знищені пізніше, зокрема у сумнозвісній Катині. Уряд опинився у вигнанні. СРСР та Німеччина діяли відповідно до укладеного у Москві 23 серпня 1939 р. міністрами

Читати далі »

Події