25 вересня 2025 р.  наукова співробітниця музею Ірина Єзерська-Вдовенко взяла участь у круглому столі «Українська повстанська армія в образах Ніла Хасевича», проведеному у Львівській обласній універсальній науковій бібліотеці. У своєму виступі «Ніл Хасевич як воїн і творець візуального образу УПА» дослідниця акцентувала увагу на важливості свідомого вибору свого життєвого шляху й своєї життєвої позиції, незламність перед зовнішніми невблаганними обставинами. Ніл Хасевич отримав якісну європейську освіту, виставлявся в багатьох країнах Європи й навіть за океаном, міг емігрувати й заробляти на життя творчістю. Натомість митець обрав боротьбу й вів її до останку, навіть

3 липня 2025 року до Національного музею «Тюрма на Лонцького» надійшли рідкісні фотографії, зроблені в перші дні липня 1941 року на подвір’ї в’язниці. Світлини передав відомий український скульптор Петро Дзиндра, який зберігав їх майже два десятиліття. Шість фото документують наслідки масових розстрілів в’язнів, вчинених НКВС на початку німецько-радянської війни. Серед зображеного — опізнання тіл, плачі родичів, сцени ексгумації. Ці цінні матеріали поповнили Народний меморіал — ініціативу вшанування жертв комуністичних репресій, створену на основі дарів небайдужих людей. Музей дякує дарувальнику за вагомий внесок у збереження історичної пам’яті та наголошує на потребі

«44% українців нічого не знають про Романа Шухевича», — про це йдеться в соціологічному опитуванні, що минулого тижня презентував Центр досліджень визвольного руху за підтримки Українського культурного фонду. Життєвий шлях та діяльність генерала Української повстанської армії до сьогодні залишаються оповитими радянськими та російськими міфами. Протягом проєкту «Досьє Шухевича: пропаганда, стереотипи, дезінформація» команда Центру досліджень визвольного руху руйнує стереотипи про одну із найвизначальніших персоналій українського визвольного руху — Романа Шухевича. У новому відео журналістки та ексдиректорки Центру досліджень визвольного руху Дарки Гірної на її авторському каналі «Обличчя Незалежності» можна знайти чимало

Центр досліджень визвольного руху опублікував аналітику «Справа Романа Шухевича: політична міфологія у дослідженнях науковців» авторства співробітниці Центру, наукової співробітниці Національного музею меморіалу “Тюрма на Лонцького”, докторки філософії Олесі Ісаюк. У праці дослідниця демонструє, як радянські міфи та стереотипи впливають на тексти західних дослідників біографії Романа Шухевича та історії українського визвольного руху. «Це дослідження — спроба дослідити, яким чином історична міфологія формується і продовжує функціонувати на рівнях, які, здавалося б, мають бути повністю вільні від неї, — говорить Олеся Ісаюк. — Коли я ознайомилася з публікаціями, то проявилися певні спільні риси, які повторюються у різних

За результатами дослідження 70% опитуваних вважають, що УПА заклала традицію спротиву агресору — Центр досліджень визвольного руху за підтримки Українського культурного фонду оприлюднив результати соціологічного опитування українців про знання та сприйняття Української повстанської армії та її головного командувача Романа Шухевича. Соціологічне опитування провели Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та Київський міжнародний інститут соціології протягом вересня-жовтня 2023 року. Під час опитування респондентам поставили ряд запитань із метою визначення сприйняття та рівня обізнаності українців про УПА та її генерала Романа Шухевича. На питання «Чи знаєте Ви, чули що-небудь, читали або бачили про Романа Шухевича?» 52% респондентів відповіли

26 листопада  наукова співробітниця музею Олександра Несп’як прочитала лекцію “Діти-найчисельніші жертви голодомору” школярам Середньої загальноосвітньої школи №20. Під час лекції учні дізнались про масове фізичне винищення українського селянства у 1932—1933 рр. “Найвразливішою верствою населення  яка постраждала від голодомору-геноциду були діти. Молодий організм потребував сил та вітамінів для сталого розвитку. В умовах відсутності харчів підвищувалась захворюваність, що ставало наслідком смерті покоління”, – розповіла лекторка. Факт масових смертей від голоду старанно приховувався. Кремлівське керівництво заборонило державним органам та закладам фіксувати у документах справжню причину смерті людей від голоду. Під час лекції присутні переглянули

5 листопада 2021 виповнюється 85 років Марії Гель – громадській діячці, дружині дисидента Івана Геля. На жаль, вже майже рік її немає з нами. Сьогодні у Національному музеї-меморіалі «Тюрма на Лонцького» відбулася презентація документального фільму «Марія Гель. Спомини життя», який створено на основі відеоспогадів Марії Гель, що зберігаються в архіві усних спогадів музею (матеріал записаний науковими співробітниками музею на межі доленосних для України 2013 – 2014 років). Марія Йосипівна Гель (в дівоцтві Войтович) народилася у 1936 році у селі Дрогоїв біля Перемишля на Закерзонні в заможній селянській родині. На долю цієї