У Національному музеї-меморіалі жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» у Львові завершено відновлення вікон, пошкоджених унаслідок російського обстрілу міста. Виготовлено та встановлено нові віконні рами, завершено скління музейних приміщень і відновлено пошкоджені віконні конструкції. Проєкт ініціював і координував Центр досліджень визвольного руху за фінансової підтримки Фундації Пилипа Орлика.
У липні 1971 року КГБ розпочинає справу «Блок» – спецоперацію проти українських дисидентів «у напрямку викриття і присікання можливої організованої ворожої діяльності націоналістичних елементів, встановлення творців і розповсюджувачів нелегального журналу «Український вісник», виявлення і взяття під контроль органів КГБ каналів зв’язку з закордонними націоналістичними центрами». Однією з 24 осіб, які проходили у цій справі була поетеса, активна учасниця дисидентського руху Ірина Калинець. За стилістикою офіційних документів КГБ вона була серед «найактивніше проявивших себе націоналістів, з яких десять притягувалися до кримінальної відповідальності за антирадянську діяльність » і підлягали груповій розробці. Не
Сьогодні, 2 липня, у Національному музеї-меморіалі «Тюрма на Лонцького» було відкрито виставку живопису української художниці Оксани Самійленко під назвою «Повітряна тривога». Це серія живописних робіт, створених під час повномасштабної війни в Україні. Назва виставки відсилає до досвіду, який став спільним для мільйонів українців. Повітряна тривога не лише перериває повсякденне життя — вона змінює саме відчуття часу та простору. У роботах немає прямого зображення війни. Художниця звертається до звичних образів — дороги, будинку, дерева, вікна, міського середовища, світла й тіні. Проте ці мотиви постають уже після втрати відчуття безпеки. Світ залишається
До 85-роковин розстрілів в’язнів львівських тюрем у Національному музеї-меморіалі «Тюрма на Лонцького» відкрилася виставка документів Богдана-Лева Єднорога. Наукова співробітниця музею Ірина Єзерська-Вдовенко дослідила архівну справу учасника «процесу 59» та опрацювала фондові експонати, які лягли в основу виставки. У виставці представлені особисті шкільні та студентські документи, фотографії, посвідчення особи, копії архівно-кримінальної справи. Богдан Єднорог (1919 – 1941) – студент історичного факультету Львівського університету, провідник ОУН у вищих навчальних закладах Львова, учасник “процесу 59-ти” – демонстративного політичного суду радянської влади над молодими українськими патріотами. Засуджений до розстрілу. Загинув у червні 1941 р. у
До 85-х роковин розстрілів політичних в’язнів у львівських тюрмах у Національному музеї-меморіалі «Тюрма на Лонцького» відкрилася виставка особистих документів та фотографій Богдана-Лева Єднорога. Цей 22-річний студент-історик Львівського університету був розстріляний співробітниками НКВД в «тюрмі на Лонцького» у червні 1941 р. Серед документів Богдана Єднорога, що зберігаються у фондах Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» є посвідчення студента Університету Яна Казимира у Львові, видане у Львові 1939 р. в останні довоєнні місяці. Серед наявних документів цей – хронологічно останній із збережених, прижиттєвий документ із невеличким фото красивого й елегантного юнака. Життєвий шлях
Вечір пам’яті “LUMEN HILARE. СВІТЛО ТИХЕ” присвятили 85-м роковинам масових розстрілів в’язнів, які радянський режим вчинив у червні 1941 року під час відступу зі Львова. Лише в стінах цієї колишньої в’язниці НКВС було жорстоко вбито понад 1680 людей. У межах вечора пам’яті після панахиди відбулася зустріч з Ларисою Федорів, письменницею, громадським діячем, депутатом Львівської обласної ради IV та V демократичних скkикань, яка першою отримала ключі від в’язниці в 2005 році, а також відкрили унікальну виставку особистих документів 21-річного львівського студента Богдана Єднорога, який був серед тих, кого засудили до найвищої
Цьогоріч 85-ті роковини масових розстрілів в’язнів у тюрмах Західної України розпочали спільною молитвою о 17:00. Щиро дякуємо отцю Андрію Кобилюху, капелану Гарнізонного храму святих апостолів Петра і Павла, який провадив поминальну панахиду за всіх жертв та виголосив слово до всіх присутніх. Адже паралелі подій 85-річної давності та воєнного сьогодення не залишають нікого байдужими до долі українців та України. Після спільної молитви відбулась щемлива та знакова зустріч із письменницею, громадською діячкою, депутаткою Львівської обласної ради IV та V демократичних скликань Ларисою Федорів — однією з перших, хто отримав ключі від тюрми
Цієї неділі, 28 червня о 16.00, запрошуємо до музею послухати розповідь Олесі Ісаюк про масові розстріли крізь призму німецьких документів. У центрі лекції – розстріли у львівських тюрмах у червні 1941 року. Основою для неї стали документи німецької військової адміністрації – звіти німецьких офіцерів про бачене та свідчення місцевих жителів і кількох в’язнів, яким вдалося врятуватися. Усе разом відкриває приголомшливу картину злочину совєтського тоталітарного режиму улітку 1941 р. Зустріч відбуватиметься на другому поверсі музею.
15 червня 2026 року старша наукова співробітниця Музею, д-р Олеся Ісаюк виступила з доповіддю в рамках міжнародної конференції “Russia, Imperialism, and the War Against Ukraine”, яка проходила у Віденському університеті. Темою доповіді нашої колеги був один з найтрагічніших наслідків російського колоніального домінування в Україні – а саме, численні випадки, коли українці перетворювалися на агентів імперії і служили їй, інколи проти таких же поневолених народів. Докторка Ісаюк проаналізувала кілька випадків такої трансформації, продемонструвавши, що у всіх випадках це був вимушений крок, якому передував досвід екстремального насильства зі сторони Росії. Як наслідок,
12 червня 2026 року Музей відвідали учасники Літньої школи «Амбасадори Музею Майдану» у рамках програми Школи. Учасниками Школи стали вчителі історії України з різних куточків України. Старша наукова співробітниця Музею Олеся Ісаюк та екскурсовод Ольга Партика провели гостям екскурсію по Музею та прилеглих місцях, пов’язаних з репресивною політикою тоталітарних режимів. Після екскурсії гості взяли участь у сесії рефлексій на другому поверсі Музею. У центрі розмови була тема механізмів та способів знайомлення учнями зі складними сторінками історії та трагічним історичним досвідом. Учасники заходу поділилися думками щодо способів подачі учням трагічних сторінок
Події
У Національному музеї-меморіалі жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» у Львові завершено відновлення вікон, пошкоджених унаслідок російського обстрілу міста. Виготовлено та встановлено нові віконні рами, завершено скління музейних приміщень і відновлено пошкоджені віконні конструкції. Проєкт ініціював і координував Центр досліджень визвольного руху за фінансової підтримки Фундації Пилипа Орлика.
У липні 1971 року КГБ розпочинає справу «Блок» – спецоперацію проти українських дисидентів «у напрямку викриття і присікання можливої організованої ворожої діяльності націоналістичних елементів, встановлення творців і розповсюджувачів нелегального журналу «Український вісник», виявлення і взяття під контроль органів КГБ каналів зв’язку з закордонними націоналістичними центрами». Однією з 24 осіб, які проходили у цій справі була поетеса, активна учасниця дисидентського руху Ірина Калинець. За стилістикою офіційних документів КГБ вона була серед «найактивніше проявивших себе націоналістів, з яких десять притягувалися до кримінальної відповідальності за антирадянську діяльність » і підлягали груповій розробці. Не
Сьогодні, 2 липня, у Національному музеї-меморіалі «Тюрма на Лонцького» було відкрито виставку живопису української художниці Оксани Самійленко під назвою «Повітряна тривога». Це серія живописних робіт, створених під час повномасштабної війни в Україні. Назва виставки відсилає до досвіду, який став спільним для мільйонів українців. Повітряна тривога не лише перериває повсякденне життя — вона змінює саме відчуття часу та простору. У роботах немає прямого зображення війни. Художниця звертається до звичних образів — дороги, будинку, дерева, вікна, міського середовища, світла й тіні. Проте ці мотиви постають уже після втрати відчуття безпеки. Світ залишається
До 85-роковин розстрілів в’язнів львівських тюрем у Національному музеї-меморіалі «Тюрма на Лонцького» відкрилася виставка документів Богдана-Лева Єднорога. Наукова співробітниця музею Ірина Єзерська-Вдовенко дослідила архівну справу учасника «процесу 59» та опрацювала фондові експонати, які лягли в основу виставки. У виставці представлені особисті шкільні та студентські документи, фотографії, посвідчення особи, копії архівно-кримінальної справи. Богдан Єднорог (1919 – 1941) – студент історичного факультету Львівського університету, провідник ОУН у вищих навчальних закладах Львова, учасник “процесу 59-ти” – демонстративного політичного суду радянської влади над молодими українськими патріотами. Засуджений до розстрілу. Загинув у червні 1941 р. у
До 85-х роковин розстрілів політичних в’язнів у львівських тюрмах у Національному музеї-меморіалі «Тюрма на Лонцького» відкрилася виставка особистих документів та фотографій Богдана-Лева Єднорога. Цей 22-річний студент-історик Львівського університету був розстріляний співробітниками НКВД в «тюрмі на Лонцького» у червні 1941 р. Серед документів Богдана Єднорога, що зберігаються у фондах Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» є посвідчення студента Університету Яна Казимира у Львові, видане у Львові 1939 р. в останні довоєнні місяці. Серед наявних документів цей – хронологічно останній із збережених, прижиттєвий документ із невеличким фото красивого й елегантного юнака. Життєвий шлях
Вечір пам’яті “LUMEN HILARE. СВІТЛО ТИХЕ” присвятили 85-м роковинам масових розстрілів в’язнів, які радянський режим вчинив у червні 1941 року під час відступу зі Львова. Лише в стінах цієї колишньої в’язниці НКВС було жорстоко вбито понад 1680 людей. У межах вечора пам’яті після панахиди відбулася зустріч з Ларисою Федорів, письменницею, громадським діячем, депутатом Львівської обласної ради IV та V демократичних скkикань, яка першою отримала ключі від в’язниці в 2005 році, а також відкрили унікальну виставку особистих документів 21-річного львівського студента Богдана Єднорога, який був серед тих, кого засудили до найвищої
Цьогоріч 85-ті роковини масових розстрілів в’язнів у тюрмах Західної України розпочали спільною молитвою о 17:00. Щиро дякуємо отцю Андрію Кобилюху, капелану Гарнізонного храму святих апостолів Петра і Павла, який провадив поминальну панахиду за всіх жертв та виголосив слово до всіх присутніх. Адже паралелі подій 85-річної давності та воєнного сьогодення не залишають нікого байдужими до долі українців та України. Після спільної молитви відбулась щемлива та знакова зустріч із письменницею, громадською діячкою, депутаткою Львівської обласної ради IV та V демократичних скликань Ларисою Федорів — однією з перших, хто отримав ключі від тюрми
Цієї неділі, 28 червня о 16.00, запрошуємо до музею послухати розповідь Олесі Ісаюк про масові розстріли крізь призму німецьких документів. У центрі лекції – розстріли у львівських тюрмах у червні 1941 року. Основою для неї стали документи німецької військової адміністрації – звіти німецьких офіцерів про бачене та свідчення місцевих жителів і кількох в’язнів, яким вдалося врятуватися. Усе разом відкриває приголомшливу картину злочину совєтського тоталітарного режиму улітку 1941 р. Зустріч відбуватиметься на другому поверсі музею.
15 червня 2026 року старша наукова співробітниця Музею, д-р Олеся Ісаюк виступила з доповіддю в рамках міжнародної конференції “Russia, Imperialism, and the War Against Ukraine”, яка проходила у Віденському університеті. Темою доповіді нашої колеги був один з найтрагічніших наслідків російського колоніального домінування в Україні – а саме, численні випадки, коли українці перетворювалися на агентів імперії і служили їй, інколи проти таких же поневолених народів. Докторка Ісаюк проаналізувала кілька випадків такої трансформації, продемонструвавши, що у всіх випадках це був вимушений крок, якому передував досвід екстремального насильства зі сторони Росії. Як наслідок,
12 червня 2026 року Музей відвідали учасники Літньої школи «Амбасадори Музею Майдану» у рамках програми Школи. Учасниками Школи стали вчителі історії України з різних куточків України. Старша наукова співробітниця Музею Олеся Ісаюк та екскурсовод Ольга Партика провели гостям екскурсію по Музею та прилеглих місцях, пов’язаних з репресивною політикою тоталітарних режимів. Після екскурсії гості взяли участь у сесії рефлексій на другому поверсі Музею. У центрі розмови була тема механізмів та способів знайомлення учнями зі складними сторінками історії та трагічним історичним досвідом. Учасники заходу поділилися думками щодо способів подачі учням трагічних сторінок
Події
