28 листопада 2017 року у Вільнюсі відбулася конференція-семінар на тему “Геноцид європейських ромі у 1939 — 1945 році”, організатором якого виступили Платформа європейської пам’яті та сумління” та Литовський центр досліджень геноциду і резистансу. Серед спікерів заходу була наукова співробітниця Національного музею меморіалу “Тюрма на Лонцького”, доктор гуманітарних наук Олеся Ісаюк. Вона виступила на семінарі з доповіддю про рецепцію геноциду ромів у мемуарах членів ОУН — в’язнів нацистських концтаборів. Дослідниця представила персоналії тих членів Організації, які у своїх спогадах наводили свідчення про геноцид ромів та проаналізувала окремі конкретні епізоди, описані у

17-18 листопада 2017 року у Мінську (Республіка Білорусь) відбулася міжнародна наукова конференція «Масавыя рэпрэсіі ў СССР у гістарычных даследаваннях і калектыўнай памяці». Організаторами заходу виступили: Маладзёжнае грамадскае аб’яднанне «Гісторыка», Instytut Polski w Mińsku, Беларускі архіў вуснай гісторыі, Instytut slawistyki polskiej Akademii nauk (Warszawa), Лятучы ўніверсітэт. Конференція об’єднала науковок/ців з галузі історії, антропології, соціології, громадських ативісток/тів Білорусії, України, Польщі, Росії та Литви. Ідея проведення міжнародної конференції полягала у приверненні та актуалізації  інтересу до теми комуністичних, радянських репресій 1930-50-х рр., ХХ ст. Адже саме ця тематика знаходилася в епіцентрі уваги істориків, але поступово в результаті змін в

8-9 листопада 2017 року у Парижі відбулася міжнародна конференція “100 років комунізму. Історія і пам’ять” організована Платформою європейської пам’яті та сумління. На конференції виступила наукова співробітниця Національного музею-меморіалу “Тюрма на Лонцького”, доктор гуманітарних наук Олеся Ісаюк. Темою виступу дослідниці була проблема спротиву зразу двом тоталітаризмам на прикладі доль двох учасниць українського визвольного руху Катерини Зарицької та Дарії Гнатківської. На думку дослідниці, обидві діячки перебували у групі, загроженій репресіями, незалежно від власної активності через власне походження та переконання. Обидві історії спротиву чітко ілюструють тезу про усвідомленість вибору на користь опору тоталітаризмам.

27 жовтня 2017 наукові співробітниці музею, докторка гуманітарних наук Олеся Ісаюк та кандидатка історичних наук Олександра Чура виступили із результатами наукових розвідок на ІІ-й Всеукраїнській науково-практичній конференції: «Український визвольний рух першої половини ХХ ст.: краєзнавчий контекст», привчений 75-літтю створення Української Повстанської Армії, яка відбулася в Дрогобицькому національному педагогічному університеті імені Івана Франка. Упродовж конференції науковці обговорити теоретико-методологічні, історіографічні та джерелознавчі аспекти дослідження теми, структуру і діяльність національно-визвольного руху, локальний вимір національно-визвольної боротьби, діяльність провідних постатей українського визвольного руху та боротьбу антидемократичних режимів із українським визвольним рухом. Про боротьбу КДБ УРСР

18 жовтня у рамках XIV Мандрівного міжнародного фестивалю документального кіно з прав людини Docudays UA 2017 на Львівщині, партнером якого є Національний музей-меморіал «Тюрма на Лонцького» відбулася дискусія «Тваринам у місті безпечно: чим може допомогти поліція?» До дискусії було запрошено місцевих зоозахисників, працівників ЛКП «Лев» і співробітників обласної поліції. Дискусії передував перегляд і обговорення фільму української режисерки Анастасії Максимчук “Укриття” з програми XIV Мандрівного міжнародного фестивалю документального кіно з прав людини Docudays UA 2017. У дискусії активну участь узяли Любов Новицька та Ірина Камкова із Західноукраїнського товариства захисту тварин, очільниця

Наймасштабніший проект з оцифрування архівних документів стартував у Львові. Над архівами радянських репресивних органів працюють представники чеського Інституту досліджень тоталітарних режимів та історики національного музею “Тюрма на Лонцького”. Задля реалізації задуму чехи привезли спеціальні сканери та комп’ютери. Насамперед науковці планують оцифрувати близько 6 тис. справ репресованих у 1939-1941 роках. Це час, коли Польща була розділена між Радянським Союзом та Третім Рейхом. Тоді люди, рятуючись від репресій, намагалися нелегально перетнути кордон із СРСР, і потрапляли в руки прикордонників та НКВС. Архівні документи – унікальне джерело, наголошують історики. Окрім анкет та протоколів

У 2017 році представники чеського Інституту досліджень тоталітарних режимів спільно із Управлінням СБ України у Львівській області та Національним музеєм-меморіалом «Тюрма на Лонцького» розпочали один із наймасштабніших проектів із оцифрування архівних документів радянських репресивних органів. Про це їхні представники розкажуть на прес-конференції 18 жовтня в приміщенні Агенції інформації та аналітики «Гал-Інфо». Після прийняття пакету «декомунізаційних законів» у 2015 році, зокрема Закону України «Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років» значно спростився доступ до архівів КГБ. Однією із норм Закону є оцифрування архівних документів. Власне це й