У європейських музеях проведення «Ночі музеїв» веде свій відлік з 1997 року, натомість в Україні історія «відкритих дверей» вночі налічує неповних 5 років. Цього року вперше долучився до акції Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького». У цей день працівники музею відкрили доступ для всіх охочих до найпотаємніших куточків колишнього тюремного приміщення, які протягом року є наразі недоступними.
Ольга Федорівна Вітрів із Черкас привезла для „Народного меморіалу” музею „Тюрма на Лонцького” портрет свого вуйка – М.В. Грабницького, уродженця с. Черемхова Жидачівського (колись Ходорівського) району, арештований 1939 року, він загинув у львівській в’язниці №1 26 червня 1941 року. Окрім світлини маминого брата, Ольга Вітрів передала фотографії батьків, засланих на Колиму, фотопанорами сибірських концтаборів, світлини із їхнього магаданського поселення, де й сама народилася, адже повернутися в Україну їхня сім’я змогла тільки в 1969 році. Мама п. Ольги після втрати чоловіка не пориває зв’язків із колишніми політкаторжанами, підтримує із ними листовні контакти та
До 70-ої річниці масових розстрілів у «Тюрмі на Лонцького» 26 червня 2011 р. музей у колишній катівні облаштував спеціальне приміщення, де кожен охочий зможе залишити згадку про родичів, що стали жертвами тоталітарних режимів. Перші експонати до «Народного меморіалу» надійшли 22 червня під час велелюдних поминальних заходів, приурочених до відзначення початку радянсько-німецької війни. Киянка Галина Демиденко, яка приїхала до Львова зі столиці України спеціально на мітинги вшанування пам’яті жертв війни і тоталітаризму, привезла портрет свого стрийка Василя Михайловича Костюка, який загинув у Дем’яновому Лазі на Івано-Франківщині. Цей портрет Галина Демиденко залишить у
Створення Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» було важливим з огляду на його суспільне та історичне значення для збереження національної пам’яті. Ця найбільша у Західній Україні в’язниця є не тільки нагадуванням про жахіття тоталітарного минулого СРСР, німецького та польського окупаційних режимів, але й застереженням для українців від повторення жахливої трагедії тоталітарного суспільства. 28 червня 2009 року відкрито перший етап експозиції Меморіалу «Тюрма на Лонцького», підготовленого Центром досліджень визвольного руху та Службою безпеки України.
Події
У європейських музеях проведення «Ночі музеїв» веде свій відлік з 1997 року, натомість в Україні історія «відкритих дверей» вночі налічує неповних 5 років. Цього року вперше долучився до акції Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького». У цей день працівники музею відкрили доступ для всіх охочих до найпотаємніших куточків колишнього тюремного приміщення, які протягом року є наразі недоступними.
Ольга Федорівна Вітрів із Черкас привезла для „Народного меморіалу” музею „Тюрма на Лонцького” портрет свого вуйка – М.В. Грабницького, уродженця с. Черемхова Жидачівського (колись Ходорівського) району, арештований 1939 року, він загинув у львівській в’язниці №1 26 червня 1941 року. Окрім світлини маминого брата, Ольга Вітрів передала фотографії батьків, засланих на Колиму, фотопанорами сибірських концтаборів, світлини із їхнього магаданського поселення, де й сама народилася, адже повернутися в Україну їхня сім’я змогла тільки в 1969 році. Мама п. Ольги після втрати чоловіка не пориває зв’язків із колишніми політкаторжанами, підтримує із ними листовні контакти та
До 70-ої річниці масових розстрілів у «Тюрмі на Лонцького» 26 червня 2011 р. музей у колишній катівні облаштував спеціальне приміщення, де кожен охочий зможе залишити згадку про родичів, що стали жертвами тоталітарних режимів. Перші експонати до «Народного меморіалу» надійшли 22 червня під час велелюдних поминальних заходів, приурочених до відзначення початку радянсько-німецької війни. Киянка Галина Демиденко, яка приїхала до Львова зі столиці України спеціально на мітинги вшанування пам’яті жертв війни і тоталітаризму, привезла портрет свого стрийка Василя Михайловича Костюка, який загинув у Дем’яновому Лазі на Івано-Франківщині. Цей портрет Галина Демиденко залишить у
Створення Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» було важливим з огляду на його суспільне та історичне значення для збереження національної пам’яті. Ця найбільша у Західній Україні в’язниця є не тільки нагадуванням про жахіття тоталітарного минулого СРСР, німецького та польського окупаційних режимів, але й застереженням для українців від повторення жахливої трагедії тоталітарного суспільства. 28 червня 2009 року відкрито перший етап експозиції Меморіалу «Тюрма на Лонцького», підготовленого Центром досліджень визвольного руху та Службою безпеки України.
Події
