У зв’язку із заходами щодо запобігання поширенню коронавірусної інфекції COVID-19 музей призупиняє роботу на невизначений термін.In order to prevent the spread of coronavirus infection, COVID-19 Museum suspends work indefinitely. Будьте здорові і бережіть себе! Важлива інформація про COVID-19 – http://covid19.com.ua.
Колектив Національного музею-меморіалу “Тюрма на Лонцького” вітає відвідувачів, колег, на гостей з прийдешніми Різдвяними святами та Новим Роком! Мені зоря сіяла нині вранці,устромлена в вікно. І благодать –така ясна лягла мені на душусумиренну, що я збагнув нарешті:ота зоря – то тільки скалок болю,що вічністю протятий, мов огнем.Ота зоря – вістунка твого шляху,хреста і долі, ніби вічна мати,вивищена до неба (од земліна відстань справедливості), прощаєтобі хвилину розпачу, даєнаснагу віри, що далекий всесвітпочув твій тьмяний клич, але ознавсяприхованим бажанням співчуттята іскрою високох незгоди:бо жити – то не є долання меж,а навикання і
У 2019 році відійшло у Вічність чимало видатних українців. Серед них історик, учасник дисидентського руху, політкаторжанин Валентин Мороз. Його серце перестало битися 16 квітня цього року. Його життя в часи Незалежності проходило у Львові. Тут він був професором, завідувачем кафедрами в Українському поліграфічному інституті (тепер – Українська академія друкарства) та Львівського інституту фізкультури, а ще викладав політологію в Львівській філії Української академії державного управління при Президентові України та написав безліч своїх праць. У фондах Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» збереглися його листи до його куми та соратниці з руху
Запрошуємо прийти до Національного музею- меморіалу «Тюрма на Лонцького» цієї п’ятниці, 20 грудня о 15.00 З ініціативи Ліги українських жінок відбудеться вечір пам’яті незабутньої української підпільниці «Анни», зв’язкової Головного командира УПА Романа Шухевича. У програмі заходу: слово про героїчний чин підпільниці, слайд-шоу, фрагменти з фільмів, виступ дуету Наталії Баховської та Федора Гольця з хору «Нескорені», поезія у виконанні Любові Шумської. Життя Галини Дидик – приклад неперевершеної стійкості й відваги в боротьбі за волю України. Несхитна патріотка доклалася до розбудови нелегальної повстанської мережі та медичних частин УЧХ. Була до останніх хвилин
Центр Досліджень Визвольного Руху спільно з Національний музей “Тюрма на Лонцького” запрошують студентів та аспірантів до участі у науковому семінарі по роботі з архівними джерелами для написання наукових робіт. «Відкриті архіви для молодих науковців»10 грудня 2019 р.м. Львів, вул. С. Бандери, 1 Історики, дослідники та архівісти розкажуть про специфіку роботи з архівними джерелами, а також презентують нещодавно знайдені документи, які будуть цікавими для дослідників українського визвольного руху. Молоді науковці матимуть змогу під час практичних сесій поспілкуватися з експертами щодо пошуку архівних документальних матеріалів для своїх робіт, а також відкрити для себе нові напрямки
У фонди Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» нещодавно надійшов портрет греко-католицького священика отця Володимира Галайчука. Він, як капелан армії ЗУНР, брав участь в поході на Велику Україну для боротьби з більшовиками. Помер в «чотирикутнику смерті» від плямистого тифу, епідемія якого скосила багатьох українських воїнів у 1919 р. Отець Володимир Галайчук був одружений із Наталією Горалевич, донькою греко-католицького священика, відомого громадського діяча Лева Горалевича – багатолітнього пароха с. Угерсько. Під час його служіння в Угерську було збудовано велику муровану церкву. Разом з тим отець Лев був заступником Остапа Нижанківського, директора стрийського
22 листопада (п’ятниця) о 16.00 до роковин Голодомору у Національному музеї-меморіалі «Тюрма на Лонцького» відбудеться вшанування пам’яті жертв Голодомору — Геноциду 1932—1933 рр. в Україні. У програмі скорботного заходу:16:00 – Панахида за жертвами Голодомору спільно із Центром військового капеланства УГКЦ.16:15 – Запалення свічок пам’яті, хвилина мовчання.16:20 – Перегляд фільму «Голод-33» — кінорежисера Олеся Янчука за мотивами повісті Василя Барки «Жовтий князь» — перший художній фільм, який розкриває злочини сталінсько-більшовицького режиму проти народу України — штучний голод 1932—1933-х років. Запрошуємо львів’ян та гостей міста приєднатись.
12 листопада 2019 року відбувся вечір спогадів про знаного борця за Волю України – Зеновія Красівського, присвячений 90-річчу від дня його народження. У заході взяли участь: Спілка репресованих на чолі зі Степаном Яхницьким, Товариство політв’язнів і репресованих з Петром Франком, Ліга українських жінок з очільницею Надією Кохалевич, члени Конгресу Українських Націоналістів з головою Миколою Посівничем, товариство “Просвіта” Галицького району міста Львова, департамент внутрішньої політики та інформації ЛОДА. Присутні переглянули відеозаписи виступу Зеновія Красівського у Лондоні, де він розмірковує прополітичну ситуацію в Україну та цитує власну поезію. З теплом та повагою ділились
Однією з найперших тюремних вишивок у колекції Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» є вишивка, подарована львів’янкою Іриною Білик ще на початках існування музею. До того впродовж майже двадцяти років пані Ірина зберігала її у себе в книжковій шафі у томі творів Тараса Шевченка. А до неї вона потрапила від подруги. Для Ірини Білик, доньки репресованих батьків, ця тюремна вишивка із чіткими координатами походження і хронологією – «На спомин з тяжкого пережиття війни із тюрми на Лонцького 1945 – 1946 р.» важила дуже багато. Тому коли створився музей, львів’янка передала цей
У серпні-вересні 1965 р. Україною прокотилася хвиля арештів української інтелігенції-шістдесятників. Серед них 4 вересня 1965 р. у Феодосії був арештований 47-річний раніше суджений за «контрреволюційну пропаганду» вчитель, письменник Михайло Масютко. Про свій арешт та ув’язнення згодом, після виходу на волю, він напише книгу-спогад «В полоні зла» (розпочав 6.10.1973 р. ) Під час слідства Михайло Масютко перебував у слідчому ізоляторі львівського обласного відділення КДБ при Раді Міністрів УРСР, відомому в народі як «тюрма на Лонцького». Перебуванню тут присвячено значну частину книжки. М. Масютко назавжди задокументував перипетії слідства, в’язничний побут, в’язничний інтер’єр
Події
У зв’язку із заходами щодо запобігання поширенню коронавірусної інфекції COVID-19 музей призупиняє роботу на невизначений термін.In order to prevent the spread of coronavirus infection, COVID-19 Museum suspends work indefinitely. Будьте здорові і бережіть себе! Важлива інформація про COVID-19 – http://covid19.com.ua.
Колектив Національного музею-меморіалу “Тюрма на Лонцького” вітає відвідувачів, колег, на гостей з прийдешніми Різдвяними святами та Новим Роком! Мені зоря сіяла нині вранці,устромлена в вікно. І благодать –така ясна лягла мені на душусумиренну, що я збагнув нарешті:ота зоря – то тільки скалок болю,що вічністю протятий, мов огнем.Ота зоря – вістунка твого шляху,хреста і долі, ніби вічна мати,вивищена до неба (од земліна відстань справедливості), прощаєтобі хвилину розпачу, даєнаснагу віри, що далекий всесвітпочув твій тьмяний клич, але ознавсяприхованим бажанням співчуттята іскрою високох незгоди:бо жити – то не є долання меж,а навикання і
У 2019 році відійшло у Вічність чимало видатних українців. Серед них історик, учасник дисидентського руху, політкаторжанин Валентин Мороз. Його серце перестало битися 16 квітня цього року. Його життя в часи Незалежності проходило у Львові. Тут він був професором, завідувачем кафедрами в Українському поліграфічному інституті (тепер – Українська академія друкарства) та Львівського інституту фізкультури, а ще викладав політологію в Львівській філії Української академії державного управління при Президентові України та написав безліч своїх праць. У фондах Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» збереглися його листи до його куми та соратниці з руху
Запрошуємо прийти до Національного музею- меморіалу «Тюрма на Лонцького» цієї п’ятниці, 20 грудня о 15.00 З ініціативи Ліги українських жінок відбудеться вечір пам’яті незабутньої української підпільниці «Анни», зв’язкової Головного командира УПА Романа Шухевича. У програмі заходу: слово про героїчний чин підпільниці, слайд-шоу, фрагменти з фільмів, виступ дуету Наталії Баховської та Федора Гольця з хору «Нескорені», поезія у виконанні Любові Шумської. Життя Галини Дидик – приклад неперевершеної стійкості й відваги в боротьбі за волю України. Несхитна патріотка доклалася до розбудови нелегальної повстанської мережі та медичних частин УЧХ. Була до останніх хвилин
Центр Досліджень Визвольного Руху спільно з Національний музей “Тюрма на Лонцького” запрошують студентів та аспірантів до участі у науковому семінарі по роботі з архівними джерелами для написання наукових робіт. «Відкриті архіви для молодих науковців»10 грудня 2019 р.м. Львів, вул. С. Бандери, 1 Історики, дослідники та архівісти розкажуть про специфіку роботи з архівними джерелами, а також презентують нещодавно знайдені документи, які будуть цікавими для дослідників українського визвольного руху. Молоді науковці матимуть змогу під час практичних сесій поспілкуватися з експертами щодо пошуку архівних документальних матеріалів для своїх робіт, а також відкрити для себе нові напрямки
У фонди Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» нещодавно надійшов портрет греко-католицького священика отця Володимира Галайчука. Він, як капелан армії ЗУНР, брав участь в поході на Велику Україну для боротьби з більшовиками. Помер в «чотирикутнику смерті» від плямистого тифу, епідемія якого скосила багатьох українських воїнів у 1919 р. Отець Володимир Галайчук був одружений із Наталією Горалевич, донькою греко-католицького священика, відомого громадського діяча Лева Горалевича – багатолітнього пароха с. Угерсько. Під час його служіння в Угерську було збудовано велику муровану церкву. Разом з тим отець Лев був заступником Остапа Нижанківського, директора стрийського
22 листопада (п’ятниця) о 16.00 до роковин Голодомору у Національному музеї-меморіалі «Тюрма на Лонцького» відбудеться вшанування пам’яті жертв Голодомору — Геноциду 1932—1933 рр. в Україні. У програмі скорботного заходу:16:00 – Панахида за жертвами Голодомору спільно із Центром військового капеланства УГКЦ.16:15 – Запалення свічок пам’яті, хвилина мовчання.16:20 – Перегляд фільму «Голод-33» — кінорежисера Олеся Янчука за мотивами повісті Василя Барки «Жовтий князь» — перший художній фільм, який розкриває злочини сталінсько-більшовицького режиму проти народу України — штучний голод 1932—1933-х років. Запрошуємо львів’ян та гостей міста приєднатись.
12 листопада 2019 року відбувся вечір спогадів про знаного борця за Волю України – Зеновія Красівського, присвячений 90-річчу від дня його народження. У заході взяли участь: Спілка репресованих на чолі зі Степаном Яхницьким, Товариство політв’язнів і репресованих з Петром Франком, Ліга українських жінок з очільницею Надією Кохалевич, члени Конгресу Українських Націоналістів з головою Миколою Посівничем, товариство “Просвіта” Галицького району міста Львова, департамент внутрішньої політики та інформації ЛОДА. Присутні переглянули відеозаписи виступу Зеновія Красівського у Лондоні, де він розмірковує прополітичну ситуацію в Україну та цитує власну поезію. З теплом та повагою ділились
Однією з найперших тюремних вишивок у колекції Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» є вишивка, подарована львів’янкою Іриною Білик ще на початках існування музею. До того впродовж майже двадцяти років пані Ірина зберігала її у себе в книжковій шафі у томі творів Тараса Шевченка. А до неї вона потрапила від подруги. Для Ірини Білик, доньки репресованих батьків, ця тюремна вишивка із чіткими координатами походження і хронологією – «На спомин з тяжкого пережиття війни із тюрми на Лонцького 1945 – 1946 р.» важила дуже багато. Тому коли створився музей, львів’янка передала цей
У серпні-вересні 1965 р. Україною прокотилася хвиля арештів української інтелігенції-шістдесятників. Серед них 4 вересня 1965 р. у Феодосії був арештований 47-річний раніше суджений за «контрреволюційну пропаганду» вчитель, письменник Михайло Масютко. Про свій арешт та ув’язнення згодом, після виходу на волю, він напише книгу-спогад «В полоні зла» (розпочав 6.10.1973 р. ) Під час слідства Михайло Масютко перебував у слідчому ізоляторі львівського обласного відділення КДБ при Раді Міністрів УРСР, відомому в народі як «тюрма на Лонцького». Перебуванню тут присвячено значну частину книжки. М. Масютко назавжди задокументував перипетії слідства, в’язничний побут, в’язничний інтер’єр
Події
