15 квітня цього року Валентинові Морозу – дисиденту й політв’язню виповнилося б 90 років. На жаль, свій земний шлях він закінчив сім років тому.
У фондах Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» зберігається вишита картина із зображенням храму, подарована В. Морозу емігрантками-українками із Чикаго. Про це свідчить дарчий напис на звороті: «Дорогому Другові Валентинові на спомин відвідин нашої парафії. Сестринство Покрова Пресвятої Богородиці. Чікаго, 20 липня 1979 р.»
Подарунок вручили після приїзду колишнього радянського політв’язня, за звільнення якого активно боролося українська діаспора на Заході, до США. Українці США та Канади організували історикові тепле прийняття, шануючи його як героя.
Вишивка виконана у червоному, помаранчевому, голубому та коричневому кольорах. Оформлена у трапецеподібній формі червоним паспарту із текстилю, різьблену дерев’яну раму, під склом.
Варто зазначити, що по смерті В. Мороза його родина передала його архів та деякі особисті речі до Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького».
Валентин Мороз (1936 – 2019) – історик, публіцист, учасник українського правозахисного руху, політв’язень радянських тюрем й таборів (1965 – 1969, 1970 – 1979).
У квітні 1979 року під тиском світової громадськості та після його п’ятимісячного голодування радянська влада обміняла В. Мороза та ще чотирьох дисидентів на двох шпигунів. Згодом до нього приєдналася його сім’я – дружина Раїса та син Валентин. Жив у США, згодом – Канаді, де провадив наукову та публіцистичну діяльність. Захистив докторську дисертацію в Українському вільному університету у Мюнхені. До України повернувся на початку 1990-х років. Замешкав у Львові. Тут він був професором, завідувачем кафедри в Українському поліграфічному інституті та Львівському інституті фізкультури (тепер – Львівський державний університет фізичної культури ім. І. Боберського). Викладав політологію в Львівській філії Української академії державного управління при Президентові України. Вийшло декілька перевидань двотомної праці Валентина Мороза “Україна у ХХ столітті”.