Тюрма на Лонцького

НАЦІОНАЛЬНИЙ МУЗЕЙ-МЕМОРІАЛ ЖЕРТВ ОКУПАЦІЙНИХ РЕЖИМІВ

Про історії виживання греко-католицького духовенства після “Львівського собору” 1946 року розповідала наукова співробітниця Національного музею-меморіалу “Тюрма на Лонцького” та Центру досліджень визвольного руху – Оля Зброжко

На запрошення Інституту Історії Церкви та кафедри церковної історії УКУ Оля Зброжко виступила з доповіддю на науковому семінарі на тему: “Документи радянських спецслужб про ліквідацію УГКЦ: три історії виживання (о. Гавриїл Костельник, о. Йосиф Кладочний, о. Микола Хмільовський)”. Дискутантом виступила Світлана Гуркіна, директор Інституту історії Церкви, доцент кафедри церковної історії.

Дослідники обговорили умови в яких перебувала греко-католицька церква після так званого “воз’єднання” з російською православною церквою. Обставини в яких опинилося греко-католицьке духовенство, активна боротьба в підпіллі, загроза життю та свободі. Методи які застосовувала радянська тоталітарна система змушуючи до співпраці духовних осіб. Адже кожному без винятку, священослужителеві ГКЦ у повоєнні роки довелося зробити надзвичайно важкий життєвий вибір, який вирішував не лише його особисте подальше життя, а й долю цілої Церкви. Подекуди значну роль у прийнятті рішення духовними особами відіграв людський фактор – страх, тортури, залякування, що спричинило різні моделі поведінки у духовних осіб: компромісну, пристосувальницьку або ж модель тотального конфронтування з існуючою тоталітарною системою.