В час Різд’яних вертепів українські дисиденти заходили з вітаннями-колядками до знаних людей, наприклад, до Романа Іваничука, Ростислава Братуня, Миколи Петренка, Володимира Лучука, Євгена Лазаренка, Володимири Чайки, Григорія Нудьги, інших письменників і митців. У вертепах брали участь подружжя Калинців, художниця Стефанія Шабатура, психолог Михайло Горинь та його дружина педагог Ольга Горинь, педагог і літературний критик Володимир Іванишин, Марія Антонів, Марія Ковальська, Ярослав Мацелюх, учителька Любомира Попадюк, художник Богдан Сорока із дружиною Любою, Роман та Леся Лещухи, Марія Гель, Мар’ян Гатала, Ярослав Лемик, Степан Бедрило, Любомир Криса, Раїса Мороз, Микола Білоус та

12 січня 1972 року в Україні здійнялася нова хвиля арештів. За ґратами опинилися лідери шістдесятництва Іван Світличний, Євген Сверстюк, В΄ячеслав Чорновіл; цього ж дня або впродовж якогось півтора року – також Василь Стус, Іван Дзюба, Зіновій Антонюк, Надія Світлична, Данило Шумук, Іван Коваленко, Микола Плахотнюк, Леонід Плющ, Семен Ґлузман, Олесь Сергієнко, Василь Лісовий, Євген Пронюк, Василь Овсієнко, Валерій Марченко – в Києві; у Львові та в Галичині – Іван Гель, Ірина та Ігор Калинці, Михайло Осадчий, Стефанія Шабатура, Зорян Попадюк, о. Василь Романюк, Богдан Ребрик, Оксана Попович, Ірина Сеник, Василь Долішній,

Вітаємо Вас з прийдешніми святами!

125-річчя від дня народження Олени Степанівни зібрало на ювілейний вечір у Національному музеї-меморіалі «Тюрма на Лонцького» письменниць, поеток, дослідниць історії, журналісток, мистецтвознавок, волонтерок  та популяризаторок жіночого руху в Галичині. Під час вечора пам’яті «Доторкнутись до тиші родинних реліквій» згадували родину Дашкевичів: Олену Степанівну її чоловіка генерала Романа Дашкевича, а також їхнього сина – історика Ярослава Дашкевича. Про чин батьків, пов’язаний із становленням добровольчих формувань Українських січових стрільців, присутнім розповів директор обласної наукової бібліотеки Іван Сварник. Його розповідь ілюструвала добірка фотографій початку XX ст. «Ці світлини повинні у вигляді великих банерів

Сьогодні до нашого музею завітали учні 8 класу Львівської середньої школи №3. Зустріч була приурочена до Міжнародного дня прав людини, який відзначають 10 грудня у всьому світі.Школярі мали нагоду розглянути автентичні музейні експонати – листівки виготовлені українськими дисидентами. А також почути розповідь історика Віктора Сеницького, який протягом 2015-2016 рр. служив в зоні АТО старшим солдатом 301 окремого дорожньо-комендантського батальйону інженерних військ. У свій розповіді Віктор Сеницький наголосив на важливості підтримки бойового духу для воїнів під час оборони Батьківщини. Поділився своїми враженнями від отриманих листівок, малюнків та оберегів виготовлених дітьми під

7 грудня 2017 року наукова співробітниця Національного музею-меморіалу “Тюрма на Лонцького”  Олександра Чура прийняла участь в науково студентській конференції: «Історія, яка нас об’єднує», яка відбувалася в Екологічному коледжі Львівського національного аграрного університету. Конференція була приурочена до 100-річчя української революції 1917-1921 рр., 75-річчю створення УПА та 85 роковин Голодомору 1923-1933 рр. Учасники конференції обговорювали основні зміни які сталися в ХХ-ХХІ ст., дискутували над проблематиками тем  української революції 1917 – 1921 рр., українського визвольного руху 1920 – 1950 рр. Об’єктом дискусій стали і буремні події  кінця ХХ ст. Олександра Чура виступила із

28 листопада 2017 року у Вільнюсі відбулася конференція-семінар на тему “Геноцид європейських ромі у 1939 — 1945 році”, організатором якого виступили Платформа європейської пам’яті та сумління” та Литовський центр досліджень геноциду і резистансу. Серед спікерів заходу була наукова співробітниця Національного музею меморіалу “Тюрма на Лонцького”, доктор гуманітарних наук Олеся Ісаюк. Вона виступила на семінарі з доповіддю про рецепцію геноциду ромів у мемуарах членів ОУН — в’язнів нацистських концтаборів. Дослідниця представила персоналії тих членів Організації, які у своїх спогадах наводили свідчення про геноцид ромів та проаналізувала окремі конкретні епізоди, описані у

17-18 листопада 2017 року у Мінську (Республіка Білорусь) відбулася міжнародна наукова конференція «Масавыя рэпрэсіі ў СССР у гістарычных даследаваннях і калектыўнай памяці». Організаторами заходу виступили: Маладзёжнае грамадскае аб’яднанне «Гісторыка», Instytut Polski w Mińsku, Беларускі архіў вуснай гісторыі, Instytut slawistyki polskiej Akademii nauk (Warszawa), Лятучы ўніверсітэт. Конференція об’єднала науковок/ців з галузі історії, антропології, соціології, громадських ативісток/тів Білорусії, України, Польщі, Росії та Литви. Ідея проведення міжнародної конференції полягала у приверненні та актуалізації  інтересу до теми комуністичних, радянських репресій 1930-50-х рр., ХХ ст. Адже саме ця тематика знаходилася в епіцентрі уваги істориків, але поступово в результаті змін в