8-9 листопада 2017 року у Парижі відбулася міжнародна конференція “100 років комунізму. Історія і пам’ять” організована Платформою європейської пам’яті та сумління. На конференції виступила наукова співробітниця Національного музею-меморіалу “Тюрма на Лонцького”, доктор гуманітарних наук Олеся Ісаюк. Темою виступу дослідниці була проблема спротиву зразу двом тоталітаризмам на прикладі доль двох учасниць українського визвольного руху Катерини Зарицької та Дарії Гнатківської. На думку дослідниці, обидві діячки перебували у групі, загроженій репресіями, незалежно від власної активності через власне походження та переконання. Обидві історії спротиву чітко ілюструють тезу про усвідомленість вибору на користь опору тоталітаризмам.

27 жовтня 2017 наукові співробітниці музею, докторка гуманітарних наук Олеся Ісаюк та кандидатка історичних наук Олександра Чура виступили із результатами наукових розвідок на ІІ-й Всеукраїнській науково-практичній конференції: «Український визвольний рух першої половини ХХ ст.: краєзнавчий контекст», привчений 75-літтю створення Української Повстанської Армії, яка відбулася в Дрогобицькому національному педагогічному університеті імені Івана Франка. Упродовж конференції науковці обговорити теоретико-методологічні, історіографічні та джерелознавчі аспекти дослідження теми, структуру і діяльність національно-визвольного руху, локальний вимір національно-визвольної боротьби, діяльність провідних постатей українського визвольного руху та боротьбу антидемократичних режимів із українським визвольним рухом. Про боротьбу КДБ УРСР

18 жовтня у рамках XIV Мандрівного міжнародного фестивалю документального кіно з прав людини Docudays UA 2017 на Львівщині, партнером якого є Національний музей-меморіал «Тюрма на Лонцького» відбулася дискусія «Тваринам у місті безпечно: чим може допомогти поліція?» До дискусії було запрошено місцевих зоозахисників, працівників ЛКП «Лев» і співробітників обласної поліції. Дискусії передував перегляд і обговорення фільму української режисерки Анастасії Максимчук “Укриття” з програми XIV Мандрівного міжнародного фестивалю документального кіно з прав людини Docudays UA 2017. У дискусії активну участь узяли Любов Новицька та Ірина Камкова із Західноукраїнського товариства захисту тварин, очільниця

Наймасштабніший проект з оцифрування архівних документів стартував у Львові. Над архівами радянських репресивних органів працюють представники чеського Інституту досліджень тоталітарних режимів та історики національного музею “Тюрма на Лонцького”. Задля реалізації задуму чехи привезли спеціальні сканери та комп’ютери. Насамперед науковці планують оцифрувати близько 6 тис. справ репресованих у 1939-1941 роках. Це час, коли Польща була розділена між Радянським Союзом та Третім Рейхом. Тоді люди, рятуючись від репресій, намагалися нелегально перетнути кордон із СРСР, і потрапляли в руки прикордонників та НКВС. Архівні документи – унікальне джерело, наголошують історики. Окрім анкет та протоколів

У 2017 році представники чеського Інституту досліджень тоталітарних режимів спільно із Управлінням СБ України у Львівській області та Національним музеєм-меморіалом «Тюрма на Лонцького» розпочали один із наймасштабніших проектів із оцифрування архівних документів радянських репресивних органів. Про це їхні представники розкажуть на прес-конференції 18 жовтня в приміщенні Агенції інформації та аналітики «Гал-Інфо». Після прийняття пакету «декомунізаційних законів» у 2015 році, зокрема Закону України «Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років» значно спростився доступ до архівів КГБ. Однією із норм Закону є оцифрування архівних документів. Власне це й

27 вересня в Національному музеї-меморіалі “Тюрма на Лонцького” відбулася лекція Руслана Забілого для студентів-магістрів історичного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка. За ініціативи доцента кафедри історичного краєзнавства Романа Генеги, практичне заняття в рамках  вибіркового курсу “Історія страху: читання матеріалів спецслужб” відбулося в стінах Національного музею-меморіалу “Тюрма на Лонцького”. Руслан Забілий поділився зі студентами своїм досвідом роботи з матеріалами фондів архівів спецслужб. Розповів про організацію, та ведення оперативного обліку антирадянських елементів, що потрапили в поле зору спецслужби, а також  про види оперативного обліку та структуру картотеки. Дослідник продемонстрував електронні зразки

17 вересня 2017 року відійшов у вічність Петро Григорійович Куценко— український громадський діяч, публіцист. Голова Київського товариства політв’язнів і репресованих. Похорон має відбутись 19 вересня (вівторок) на Берковецькому цвинтарі. Прощання у Покровській церкві, що поблизу Контрактової площі у м. Києві. Григорій Петрович заарештований 6 серпня 1984. Під слідством перебував у Лефортовській в’язниці. Засуджений ВТ Московського ВО 15 лютого 1985, обв.: Ст. 70 ч. 1 КК РРФСР. Інкримінували Куценку розповсюдження книжок О. Солженіцина, А. Зінов’єва, щоденникові записи, чернетки листів на захист А. Щаранського, Ю. Орлова та ін., усні висловлювання на політзаняттях, зокрема,