
Шановні відвідувачі! Зверніть увагу на тимчасову зміну графіку роботи: у суботу 13.05.2023 Національний музей-меморіал “Тюрма на Лонцького” працює від 10.00 до 19.00. Неділя 14.05.2023 — вихідний день.

Шановні відвідувачі! Зверніть увагу на тимчасову зміну графіку роботи: у суботу 13.05.2023 Національний музей-меморіал “Тюрма на Лонцького” працює від 10.00 до 19.00. Неділя 14.05.2023 — вихідний день.


В передсвятковий час хочеться ще раз згадати тих, хто боровся й жертвував заради своїх ідеалів. Серед мільйонів невідомих широкому загалу імен українок – полонянок радянських концтаборів, сьогодні можемо назвати чотирьох – Любу Барабаш, яка 19-літньою була ув’язнена радянською владою та її табірних товаришок – Марусю, а також Ніну та Миросю, прізвища яких, на жаль, невідомі. Саме ці імена збереглися на саморобній листівці, якою Маруся привітала Любу далекого 1954 року 7 січня на Різдво. Листівка різдвяна «Христос Рождається!!!» ручної роботи для Люби Барабаш від Марусі. Сибір-тайга, 7.01.1954 р. Розмір листівки 13,8 см

26 листопада наукова співробітниця музею Олександра Несп’як прочитала лекцію “Діти-найчисельніші жертви голодомору” школярам Середньої загальноосвітньої школи №20. Під час лекції учні дізнались про масове фізичне винищення українського селянства у 1932—1933 рр. “Найвразливішою верствою населення яка постраждала від голодомору-геноциду були діти. Молодий організм потребував сил та вітамінів для сталого розвитку. В умовах відсутності харчів підвищувалась захворюваність, що ставало наслідком смерті покоління”, – розповіла лекторка. Факт масових смертей від голоду старанно приховувався. Кремлівське керівництво заборонило державним органам та закладам фіксувати у документах справжню причину смерті людей від голоду. Під час лекції присутні переглянули

26 листопада День народження художника, шістдесятника Опанаса Заливахи, ім’я якого назавжди закарбоване не лише серед провідних українських митців, а й серед інтелектуалів-інакодумців, які наважилися кинути виклик радянській системі. У фондах Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» зберігаються зразки екслібрисів, авторства Заливахи. Їх свого часу передала до музею Ольга Горинь з особистого архіву. На аркуші формату А4 розміщено 20 екслібрисів, створених для провідних український шістдесятників (Левко Лук’яненко, Євген Сверстюк, Святослав Караванський, Євген Концевич, В’ячеслав Чорновіл, Іван Дзюба, Михайло Горинь, Богдан Горинь, Григорій Кочур, Валентин Мороз, Олександр Сергієнко). Два екслібриси Опанас Заливаха розробив

5 листопада 2021 виповнюється 85 років Марії Гель – громадській діячці, дружині дисидента Івана Геля. На жаль, вже майже рік її немає з нами. Сьогодні у Національному музеї-меморіалі «Тюрма на Лонцького» відбулася презентація документального фільму «Марія Гель. Спомини життя», який створено на основі відеоспогадів Марії Гель, що зберігаються в архіві усних спогадів музею (матеріал записаний науковими співробітниками музею на межі доленосних для України 2013 – 2014 років). Марія Йосипівна Гель (в дівоцтві Войтович) народилася у 1936 році у селі Дрогоїв біля Перемишля на Закерзонні в заможній селянській родині. На долю цієї

15 жовтня виповнилося б 91 рік Ользі Горинь, громадській діячці, дисидентці, майстрині художньої вишивки, політув’язненій радянських тюрем й таборів, дружині шістдесятника та правозахисника Михайла Гориня. На жаль, її не стало менше року тому. Ще в перші роки існування Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» Ольга Горинь передала до його фондів ряд артефактів та фото з сімейної колекції. Серед них є уривки її власних спогадів про перебування в ув’язненні та таборах. Назвала вона їх «Інта-Абезь у моєму житті політв’язня». Це чотири аркуші формату А4 друкованого дрібним шрифтом тексту з авторськими правками олівцем. Без зазначення

10 жовтня 90 років виповнилося б Атені Пашко, учасниці українського правозахисного руху, поетесі. Атена Пашко (1931 – 2012) – учасниця українського дисидентського руху, поетеса. Народилася в с. Пруси (тепер Бистриця) на Львівщині. Закінчила львівський лісотехнічний інститут, за освітою інженер-хімік. В юному віці була учасницею українського визвольного руху. З середини 1960-х років долучилася до активної правозахисної кампанії на захист репресованої української інтелігенції, за що сама зазнавала утисків та переслідувань (обшуки, догана за місцем праці, згодом – звільнення, заборона на друк поетичних творів). 1969 – 1970 рр. брала активну участь у виданні

З глибоким сумом повідомляємо про раптову смерть заступника директора Національного музею-меморіалу “Тюрма на Лонцького” п. Ігора Ожиївського. Світла пам’ять людині великого серця. Сумуємо…

4 вересня у радянському концтаборі в с. Кучино Пермської області загинув один з найяскравіших українських поетів ХХ ст. Василь Стус. У Національному музеї-меморіалі «Тюрма на Лонцького» зберігається самвидавна збірка поезій Василя Стуса. Виготовлена вона у Львові на початку 1990-хроків, коли придбати твори забороненого у радянський час автора було непросто. Передала збірку до музею з власного архіву Іванка Крип՚якевич-Димид, яка її й впорядкувала. Дарувальниця підписала: «Дар музею «Тюрма на Лонцького» від Іванки Крип՚якевич-Димид (ручно переписані мною вірші В. Стуса початок 90 р. ХХ ст.)». Збірка складається з окремих нескріплених аркушів (63 арк.,
Події

Шановні відвідувачі! Зверніть увагу на тимчасову зміну графіку роботи: у суботу 13.05.2023 Національний музей-меморіал “Тюрма на Лонцького” працює від 10.00 до 19.00. Неділя 14.05.2023 — вихідний день.


В передсвятковий час хочеться ще раз згадати тих, хто боровся й жертвував заради своїх ідеалів. Серед мільйонів невідомих широкому загалу імен українок – полонянок радянських концтаборів, сьогодні можемо назвати чотирьох – Любу Барабаш, яка 19-літньою була ув’язнена радянською владою та її табірних товаришок – Марусю, а також Ніну та Миросю, прізвища яких, на жаль, невідомі. Саме ці імена збереглися на саморобній листівці, якою Маруся привітала Любу далекого 1954 року 7 січня на Різдво. Листівка різдвяна «Христос Рождається!!!» ручної роботи для Люби Барабаш від Марусі. Сибір-тайга, 7.01.1954 р. Розмір листівки 13,8 см

26 листопада наукова співробітниця музею Олександра Несп’як прочитала лекцію “Діти-найчисельніші жертви голодомору” школярам Середньої загальноосвітньої школи №20. Під час лекції учні дізнались про масове фізичне винищення українського селянства у 1932—1933 рр. “Найвразливішою верствою населення яка постраждала від голодомору-геноциду були діти. Молодий організм потребував сил та вітамінів для сталого розвитку. В умовах відсутності харчів підвищувалась захворюваність, що ставало наслідком смерті покоління”, – розповіла лекторка. Факт масових смертей від голоду старанно приховувався. Кремлівське керівництво заборонило державним органам та закладам фіксувати у документах справжню причину смерті людей від голоду. Під час лекції присутні переглянули

26 листопада День народження художника, шістдесятника Опанаса Заливахи, ім’я якого назавжди закарбоване не лише серед провідних українських митців, а й серед інтелектуалів-інакодумців, які наважилися кинути виклик радянській системі. У фондах Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» зберігаються зразки екслібрисів, авторства Заливахи. Їх свого часу передала до музею Ольга Горинь з особистого архіву. На аркуші формату А4 розміщено 20 екслібрисів, створених для провідних український шістдесятників (Левко Лук’яненко, Євген Сверстюк, Святослав Караванський, Євген Концевич, В’ячеслав Чорновіл, Іван Дзюба, Михайло Горинь, Богдан Горинь, Григорій Кочур, Валентин Мороз, Олександр Сергієнко). Два екслібриси Опанас Заливаха розробив

5 листопада 2021 виповнюється 85 років Марії Гель – громадській діячці, дружині дисидента Івана Геля. На жаль, вже майже рік її немає з нами. Сьогодні у Національному музеї-меморіалі «Тюрма на Лонцького» відбулася презентація документального фільму «Марія Гель. Спомини життя», який створено на основі відеоспогадів Марії Гель, що зберігаються в архіві усних спогадів музею (матеріал записаний науковими співробітниками музею на межі доленосних для України 2013 – 2014 років). Марія Йосипівна Гель (в дівоцтві Войтович) народилася у 1936 році у селі Дрогоїв біля Перемишля на Закерзонні в заможній селянській родині. На долю цієї

15 жовтня виповнилося б 91 рік Ользі Горинь, громадській діячці, дисидентці, майстрині художньої вишивки, політув’язненій радянських тюрем й таборів, дружині шістдесятника та правозахисника Михайла Гориня. На жаль, її не стало менше року тому. Ще в перші роки існування Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» Ольга Горинь передала до його фондів ряд артефактів та фото з сімейної колекції. Серед них є уривки її власних спогадів про перебування в ув’язненні та таборах. Назвала вона їх «Інта-Абезь у моєму житті політв’язня». Це чотири аркуші формату А4 друкованого дрібним шрифтом тексту з авторськими правками олівцем. Без зазначення

10 жовтня 90 років виповнилося б Атені Пашко, учасниці українського правозахисного руху, поетесі. Атена Пашко (1931 – 2012) – учасниця українського дисидентського руху, поетеса. Народилася в с. Пруси (тепер Бистриця) на Львівщині. Закінчила львівський лісотехнічний інститут, за освітою інженер-хімік. В юному віці була учасницею українського визвольного руху. З середини 1960-х років долучилася до активної правозахисної кампанії на захист репресованої української інтелігенції, за що сама зазнавала утисків та переслідувань (обшуки, догана за місцем праці, згодом – звільнення, заборона на друк поетичних творів). 1969 – 1970 рр. брала активну участь у виданні

З глибоким сумом повідомляємо про раптову смерть заступника директора Національного музею-меморіалу “Тюрма на Лонцького” п. Ігора Ожиївського. Світла пам’ять людині великого серця. Сумуємо…

4 вересня у радянському концтаборі в с. Кучино Пермської області загинув один з найяскравіших українських поетів ХХ ст. Василь Стус. У Національному музеї-меморіалі «Тюрма на Лонцького» зберігається самвидавна збірка поезій Василя Стуса. Виготовлена вона у Львові на початку 1990-хроків, коли придбати твори забороненого у радянський час автора було непросто. Передала збірку до музею з власного архіву Іванка Крип՚якевич-Димид, яка її й впорядкувала. Дарувальниця підписала: «Дар музею «Тюрма на Лонцького» від Іванки Крип՚якевич-Димид (ручно переписані мною вірші В. Стуса початок 90 р. ХХ ст.)». Збірка складається з окремих нескріплених аркушів (63 арк.,
Події