Співробітники Національного музею-меморіалу “Тюрма на Лонцького” відвідали могили борців за волю України на Личаківському цвинтарі, підтримавши традиційні походи пам’яті, приурочені до 1 листопада. Історія цієї дати і традиції почалася 102 роки тому. У перші дні листопада 1918 року, Львів став українським. Група українських офіцерів у ніч з 31 жовтня на 1 листопада 1918 року перебрали владу у місті, захопивши ключові пункти. Одночасно зі Львовом українська влада встановилася у містах і містечках Галичини, яка з 11 листопада офіційно стала Західно-Українською Народною республікою. У перші ж дні почалися вуличні бої з поляками, які не

“Бабин Яр — це трагедія всього людства, але сталася вона на українській землі. І тому українець не має права забувати про неї так само, як і єврей. Бабин Яр — це наша спільна трагедія, трагедія перш за все єврейського і українського народів.” Іван Дзюба Пам’ятаємо…

27 вересня 2020 року у рамках Форуму Центральної та Східної Європи Via Carpatia у Національному Музеї-меморіалі “Тюрма на Лонцького” відбулася розмова з Андрієм Павлишиним, перекладачем, публіцистом та публічним інтелектуалом про постать Станіслава Вінценза. Станіслав Вінценз був дуже цікавою фігурою — закоханий водночас у античну культуру і в Гуцульщину, яка стала тлом і центральним образом його тетралогії “На високій полонині”. Втім, ці прив’язаності, як і загалом біографія Станіслава Вінценза, були тільки тлом до головної теми розмови — книги спогадів С. Вінценза “Діалоги з совєтами”. Свою книгу С. Вінценз писав після Другої

17 вересня – день трауру. Музейна колекція світлин розповідає, якими масовими акціями львівяни вшановували пам’ять краян, загиблих та репресованих внаслідок радянської окупації. Фотографії, датовані вереснем 1989 року свідчать, наскільки незагоєною суспільною раною були тоді події 50-річної давнини, про які тривалий час перебування України в тоталітарному СРСР доводилося мовчати, а в часи перебудови вже можна було сказати правду. Перед у процесах демократизації суспільства вели дисиденти. Вони ж виводили людей на політичні мітинги й ланцюги скорботи, протестували проти замовчування сумнозвісного пакту Молотова-Ріббентропа, наслідком якого став поділ Європи між коричневим та червоним агресорами,

13 вересня 2020 року в рамках Дні європейської спадщини у Львові відбулася лекція наукової співробітниці Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» Ірини Єзерської «Вчений у лещатах політики, або Що нам відомо про Казимира Бартеля». Казимир Бартель – відомий польський математик та політик, що народився у Львові. Освіту здобув у Львівській Політехніці, тут же ж розвивалася його наукова та викладацька кар’єра. В міжвоєнний період – п’ятиразовий прем’єр-міністр Польщі. Політика коштувала йому життя. В часи Другої світової війни Бартелем цікавилися совєти та нацисти, кожен намагаючись використати в своїх планах. Останні дні життя та

У перший день Другої Світової війни 1 вересня 1939 року на Львів упали німецькі бомби. Гітлерівська авіація бомбардувала не тільки стратегічні об’єкти, а й центр міста, де містився Головпоштамт. Унаслідок падінь авіабомб 92 львів’янина загинули,104 дістали поранення , були зруйновані житлові будинки, торговий пасаж, церква Святого Духа та греко-католицька богословська академія. Відразу з початку військових дій польська влада оголосила загальну мобілізацію населення. На призовні пункти прийшли тисячі львів’ян різних національностей та мирних професій, які були резервістами. Передові частини вермахту дійшли до Львова, але згідно із серпневими таємними протоколами до пакту