“Бабин Яр — це трагедія всього людства, але сталася вона на українській землі. І тому українець не має права забувати про неї так само, як і єврей. Бабин Яр — це наша спільна трагедія, трагедія перш за все єврейського і українського народів.” Іван Дзюба Пам’ятаємо…
27 вересня 2020 року у рамках Форуму Центральної та Східної Європи Via Carpatia у Національному Музеї-меморіалі “Тюрма на Лонцького” відбулася розмова з Андрієм Павлишиним, перекладачем, публіцистом та публічним інтелектуалом про постать Станіслава Вінценза. Станіслав Вінценз був дуже цікавою фігурою — закоханий водночас у античну культуру і в Гуцульщину, яка стала тлом і центральним образом його тетралогії “На високій полонині”. Втім, ці прив’язаності, як і загалом біографія Станіслава Вінценза, були тільки тлом до головної теми розмови — книги спогадів С. Вінценза “Діалоги з совєтами”. Свою книгу С. Вінценз писав після Другої
17 вересня – день трауру. Музейна колекція світлин розповідає, якими масовими акціями львівяни вшановували пам’ять краян, загиблих та репресованих внаслідок радянської окупації. Фотографії, датовані вереснем 1989 року свідчать, наскільки незагоєною суспільною раною були тоді події 50-річної давнини, про які тривалий час перебування України в тоталітарному СРСР доводилося мовчати, а в часи перебудови вже можна було сказати правду. Перед у процесах демократизації суспільства вели дисиденти. Вони ж виводили людей на політичні мітинги й ланцюги скорботи, протестували проти замовчування сумнозвісного пакту Молотова-Ріббентропа, наслідком якого став поділ Європи між коричневим та червоним агресорами,
13 вересня 2020 року в рамках Дні європейської спадщини у Львові відбулася лекція наукової співробітниці Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» Ірини Єзерської «Вчений у лещатах політики, або Що нам відомо про Казимира Бартеля». Казимир Бартель – відомий польський математик та політик, що народився у Львові. Освіту здобув у Львівській Політехніці, тут же ж розвивалася його наукова та викладацька кар’єра. В міжвоєнний період – п’ятиразовий прем’єр-міністр Польщі. Політика коштувала йому життя. В часи Другої світової війни Бартелем цікавилися совєти та нацисти, кожен намагаючись використати в своїх планах. Останні дні життя та
Протягом місяця у приміщенні Національного музею “Тюрма на Лонцького” буде експонуватися виставка, присвячена вихідцям з України, які пройшли ГУЛАГ. Це — друга частина проекту “Тріумф людини”, присвячена досвіду уродженців України у концтаборах обох тоталітарних режимів — нацистського та комуністичного. Першу частину, присвячену в’язням нацистських концтаборів, відвідувачі Музею мали можливість оглянути у лютому-березні цього року. Усе пізнається у порівнянні. Нацизм нахлинув на українців порівняно ненадовго і вбивав з паралізуючою безпосередністю. Комуністична каральна система, втілена у системі ГУЛАГ, не обмежилася тільки концтаборами, як методом “перевиховання”, читай — морального зламу і фізичного знищення. Вона
Табірними наглядачами знищено збірку «Птах душі» з приблизно 300 віршами Стуса. На знак протесту проти жорстокого поводження табірної адміністрації з політв’язнями він кілька разів оголошував голодування. У січні 1983 року, за передачу на волю зошита з віршами, на рік був кинутий у камеру-одиночку. 28 серпня 1985 року Стуса відправили до карцеру за те, що він, читаючи книгу в камері, сперся ліктем на нари (хоча це й не порушення режиму), офіційна причина, за свідченням співв’язнів поета, була наклепом. На знак протесту він оголосив безстрокове сухе голодування. Помер уночі проти 4 вересня,
У перший день Другої Світової війни 1 вересня 1939 року на Львів упали німецькі бомби. Гітлерівська авіація бомбардувала не тільки стратегічні об’єкти, а й центр міста, де містився Головпоштамт. Унаслідок падінь авіабомб 92 львів’янина загинули,104 дістали поранення , були зруйновані житлові будинки, торговий пасаж, церква Святого Духа та греко-католицька богословська академія. Відразу з початку військових дій польська влада оголосила загальну мобілізацію населення. На призовні пункти прийшли тисячі львів’ян різних національностей та мирних професій, які були резервістами. Передові частини вермахту дійшли до Львова, але згідно із серпневими таємними протоколами до пакту
До Дня Державного Прапора України пропонуємо увазі наших відвідувачів прапор молодіжної націоналістичної організації, члени якої були арештовані на початку 1950-х років у Львові. Цей експонат виставлений у музеї ще в жовтні 2017 року в рамках тимчасової виставки «Повстанські раритети», приуроченої до 75-ї річниці УПА. Специфіка його в тому, що впродовж майже сімдесяти років він зберігався у сховищі архівного відділу УСБУ у Львівській області. Виготовлений він в 1950 році у Львові з двох шматків бавовняної тканини синього і жовтого кольорів, зшитих вручну. Розміри його 92,5Х63 см. Вилучений цей прапор під час
У зв’язку із заходами щодо запобігання поширенню коронавірусної інфекції COVID-19 музей призупиняє роботу на невизначений термін.In order to prevent the spread of coronavirus infection, COVID-19 Museum suspends work indefinitely. Будьте здорові і бережіть себе! Важлива інформація про COVID-19 – http://covid19.com.ua.
Колектив Національного музею-меморіалу “Тюрма на Лонцького” вітає відвідувачів, колег, на гостей з прийдешніми Різдвяними святами та Новим Роком! Мені зоря сіяла нині вранці,устромлена в вікно. І благодать –така ясна лягла мені на душусумиренну, що я збагнув нарешті:ота зоря – то тільки скалок болю,що вічністю протятий, мов огнем.Ота зоря – вістунка твого шляху,хреста і долі, ніби вічна мати,вивищена до неба (од земліна відстань справедливості), прощаєтобі хвилину розпачу, даєнаснагу віри, що далекий всесвітпочув твій тьмяний клич, але ознавсяприхованим бажанням співчуттята іскрою високох незгоди:бо жити – то не є долання меж,а навикання і
Події
“Бабин Яр — це трагедія всього людства, але сталася вона на українській землі. І тому українець не має права забувати про неї так само, як і єврей. Бабин Яр — це наша спільна трагедія, трагедія перш за все єврейського і українського народів.” Іван Дзюба Пам’ятаємо…
27 вересня 2020 року у рамках Форуму Центральної та Східної Європи Via Carpatia у Національному Музеї-меморіалі “Тюрма на Лонцького” відбулася розмова з Андрієм Павлишиним, перекладачем, публіцистом та публічним інтелектуалом про постать Станіслава Вінценза. Станіслав Вінценз був дуже цікавою фігурою — закоханий водночас у античну культуру і в Гуцульщину, яка стала тлом і центральним образом його тетралогії “На високій полонині”. Втім, ці прив’язаності, як і загалом біографія Станіслава Вінценза, були тільки тлом до головної теми розмови — книги спогадів С. Вінценза “Діалоги з совєтами”. Свою книгу С. Вінценз писав після Другої
17 вересня – день трауру. Музейна колекція світлин розповідає, якими масовими акціями львівяни вшановували пам’ять краян, загиблих та репресованих внаслідок радянської окупації. Фотографії, датовані вереснем 1989 року свідчать, наскільки незагоєною суспільною раною були тоді події 50-річної давнини, про які тривалий час перебування України в тоталітарному СРСР доводилося мовчати, а в часи перебудови вже можна було сказати правду. Перед у процесах демократизації суспільства вели дисиденти. Вони ж виводили людей на політичні мітинги й ланцюги скорботи, протестували проти замовчування сумнозвісного пакту Молотова-Ріббентропа, наслідком якого став поділ Європи між коричневим та червоним агресорами,
13 вересня 2020 року в рамках Дні європейської спадщини у Львові відбулася лекція наукової співробітниці Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» Ірини Єзерської «Вчений у лещатах політики, або Що нам відомо про Казимира Бартеля». Казимир Бартель – відомий польський математик та політик, що народився у Львові. Освіту здобув у Львівській Політехніці, тут же ж розвивалася його наукова та викладацька кар’єра. В міжвоєнний період – п’ятиразовий прем’єр-міністр Польщі. Політика коштувала йому життя. В часи Другої світової війни Бартелем цікавилися совєти та нацисти, кожен намагаючись використати в своїх планах. Останні дні життя та
Протягом місяця у приміщенні Національного музею “Тюрма на Лонцького” буде експонуватися виставка, присвячена вихідцям з України, які пройшли ГУЛАГ. Це — друга частина проекту “Тріумф людини”, присвячена досвіду уродженців України у концтаборах обох тоталітарних режимів — нацистського та комуністичного. Першу частину, присвячену в’язням нацистських концтаборів, відвідувачі Музею мали можливість оглянути у лютому-березні цього року. Усе пізнається у порівнянні. Нацизм нахлинув на українців порівняно ненадовго і вбивав з паралізуючою безпосередністю. Комуністична каральна система, втілена у системі ГУЛАГ, не обмежилася тільки концтаборами, як методом “перевиховання”, читай — морального зламу і фізичного знищення. Вона
Табірними наглядачами знищено збірку «Птах душі» з приблизно 300 віршами Стуса. На знак протесту проти жорстокого поводження табірної адміністрації з політв’язнями він кілька разів оголошував голодування. У січні 1983 року, за передачу на волю зошита з віршами, на рік був кинутий у камеру-одиночку. 28 серпня 1985 року Стуса відправили до карцеру за те, що він, читаючи книгу в камері, сперся ліктем на нари (хоча це й не порушення режиму), офіційна причина, за свідченням співв’язнів поета, була наклепом. На знак протесту він оголосив безстрокове сухе голодування. Помер уночі проти 4 вересня,
У перший день Другої Світової війни 1 вересня 1939 року на Львів упали німецькі бомби. Гітлерівська авіація бомбардувала не тільки стратегічні об’єкти, а й центр міста, де містився Головпоштамт. Унаслідок падінь авіабомб 92 львів’янина загинули,104 дістали поранення , були зруйновані житлові будинки, торговий пасаж, церква Святого Духа та греко-католицька богословська академія. Відразу з початку військових дій польська влада оголосила загальну мобілізацію населення. На призовні пункти прийшли тисячі львів’ян різних національностей та мирних професій, які були резервістами. Передові частини вермахту дійшли до Львова, але згідно із серпневими таємними протоколами до пакту
До Дня Державного Прапора України пропонуємо увазі наших відвідувачів прапор молодіжної націоналістичної організації, члени якої були арештовані на початку 1950-х років у Львові. Цей експонат виставлений у музеї ще в жовтні 2017 року в рамках тимчасової виставки «Повстанські раритети», приуроченої до 75-ї річниці УПА. Специфіка його в тому, що впродовж майже сімдесяти років він зберігався у сховищі архівного відділу УСБУ у Львівській області. Виготовлений він в 1950 році у Львові з двох шматків бавовняної тканини синього і жовтого кольорів, зшитих вручну. Розміри його 92,5Х63 см. Вилучений цей прапор під час
У зв’язку із заходами щодо запобігання поширенню коронавірусної інфекції COVID-19 музей призупиняє роботу на невизначений термін.In order to prevent the spread of coronavirus infection, COVID-19 Museum suspends work indefinitely. Будьте здорові і бережіть себе! Важлива інформація про COVID-19 – http://covid19.com.ua.
Колектив Національного музею-меморіалу “Тюрма на Лонцького” вітає відвідувачів, колег, на гостей з прийдешніми Різдвяними святами та Новим Роком! Мені зоря сіяла нині вранці,устромлена в вікно. І благодать –така ясна лягла мені на душусумиренну, що я збагнув нарешті:ота зоря – то тільки скалок болю,що вічністю протятий, мов огнем.Ота зоря – вістунка твого шляху,хреста і долі, ніби вічна мати,вивищена до неба (од земліна відстань справедливості), прощаєтобі хвилину розпачу, даєнаснагу віри, що далекий всесвітпочув твій тьмяний клич, але ознавсяприхованим бажанням співчуттята іскрою високох незгоди:бо жити – то не є долання меж,а навикання і
Події
