Голодомор 1932-1933 років залишається незагоєною раною в історії України. Це безперечний злочин у світовій історії, бо штучний голод був спрямований не лише на фізичне знищення українців. Комуністичний режим прагнув знищити саме українство. Мільйони загиблих… Пам’ятаймо!
24 листопада у Національному музеї-меморіалі “Тюрма на Лонцького” відбудеться перегляд документального фільму “Майдан Гідності” – це історія про визначальні для України події: Революцію на граніті 1990 року, Помаранчеву революцію 2004 року та Революцію гідності 2013 року. Усі три революції починалися та тривали на Майдані Незалежності, тому саме Майдан, як місце енергетичної концентрації сили для українців і є головним героєм фільму. У зйомках взяли участь відомі діячі культури, активісти, журналісти та політики, які пережили особисто не одну революцію на Майдані. У дивних процесах політичного сьогодення, що ознаковуються антиукраїнським реваншем і знеціненням здобутків
Відома також як Українська гельсінська група (УГГ) – перша правозахисна організація в підрадянській Україні, в якій об’єднали свої зусилля відомі дисиденти в боротьбі за дотриманням прав людини в СРСР. Підставою для створення УГГ став громадський контроль за дотриманням радянським урядом постанови про права людини Заключного акту Наради у справах безпеки і співпраці в Європі, підписаного у Гельсінкі в 1975 році. Членами-засновниками УГГ були Микола Руденко, Оксана Мешко, Петро Григоренко, Олесь Бердник, Олекса Тихий, Левко Лук’яненко, Микола Матусевич, Мирослав Маринович, Ніна Строкати-Караванська, Іван Кандиба. Наукові співробітники Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького»
Співробітники Національного музею-меморіалу “Тюрма на Лонцького” відвідали могили борців за волю України на Личаківському цвинтарі, підтримавши традиційні походи пам’яті, приурочені до 1 листопада. Історія цієї дати і традиції почалася 102 роки тому. У перші дні листопада 1918 року, Львів став українським. Група українських офіцерів у ніч з 31 жовтня на 1 листопада 1918 року перебрали владу у місті, захопивши ключові пункти. Одночасно зі Львовом українська влада встановилася у містах і містечках Галичини, яка з 11 листопада офіційно стала Західно-Українською Народною республікою. У перші ж дні почалися вуличні бої з поляками, які не
До дня захисника України запрошуємо до спільного заходу Служби зовнішньої розвідки України та Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького»: передавання розшифрованого тексту унікального документу українських підпільників. 8 жовтня 2020 року (четвер) о 14.00 у Національному музеї-меморіалі «Тюрма на Лонцького» у Львові відбудеться передача Службою зовнішньої розвідки України дешифрованого тексту унікального документу українського визвольного руху – Акту вінчання подружжя з Прикарпаття Григорія Вацеби і Марії Бабінчук. У заході візьмуть участь: – Руслан Забілий, директор музею;– Олександр Скрипник, дослідник історії спецслужб, працівник Служби зовнішньої розвідки України;– близькі родичі Григорія Вацеби і Марії Бабінчук. Присутні матимуть змогу
“Бабин Яр — це трагедія всього людства, але сталася вона на українській землі. І тому українець не має права забувати про неї так само, як і єврей. Бабин Яр — це наша спільна трагедія, трагедія перш за все єврейського і українського народів.” Іван Дзюба Пам’ятаємо…
27 вересня 2020 року у рамках Форуму Центральної та Східної Європи Via Carpatia у Національному Музеї-меморіалі “Тюрма на Лонцького” відбулася розмова з Андрієм Павлишиним, перекладачем, публіцистом та публічним інтелектуалом про постать Станіслава Вінценза. Станіслав Вінценз був дуже цікавою фігурою — закоханий водночас у античну культуру і в Гуцульщину, яка стала тлом і центральним образом його тетралогії “На високій полонині”. Втім, ці прив’язаності, як і загалом біографія Станіслава Вінценза, були тільки тлом до головної теми розмови — книги спогадів С. Вінценза “Діалоги з совєтами”. Свою книгу С. Вінценз писав після Другої
17 вересня – день трауру. Музейна колекція світлин розповідає, якими масовими акціями львівяни вшановували пам’ять краян, загиблих та репресованих внаслідок радянської окупації. Фотографії, датовані вереснем 1989 року свідчать, наскільки незагоєною суспільною раною були тоді події 50-річної давнини, про які тривалий час перебування України в тоталітарному СРСР доводилося мовчати, а в часи перебудови вже можна було сказати правду. Перед у процесах демократизації суспільства вели дисиденти. Вони ж виводили людей на політичні мітинги й ланцюги скорботи, протестували проти замовчування сумнозвісного пакту Молотова-Ріббентропа, наслідком якого став поділ Європи між коричневим та червоним агресорами,
13 вересня 2020 року в рамках Дні європейської спадщини у Львові відбулася лекція наукової співробітниці Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» Ірини Єзерської «Вчений у лещатах політики, або Що нам відомо про Казимира Бартеля». Казимир Бартель – відомий польський математик та політик, що народився у Львові. Освіту здобув у Львівській Політехніці, тут же ж розвивалася його наукова та викладацька кар’єра. В міжвоєнний період – п’ятиразовий прем’єр-міністр Польщі. Політика коштувала йому життя. В часи Другої світової війни Бартелем цікавилися совєти та нацисти, кожен намагаючись використати в своїх планах. Останні дні життя та
Протягом місяця у приміщенні Національного музею “Тюрма на Лонцького” буде експонуватися виставка, присвячена вихідцям з України, які пройшли ГУЛАГ. Це — друга частина проекту “Тріумф людини”, присвячена досвіду уродженців України у концтаборах обох тоталітарних режимів — нацистського та комуністичного. Першу частину, присвячену в’язням нацистських концтаборів, відвідувачі Музею мали можливість оглянути у лютому-березні цього року. Усе пізнається у порівнянні. Нацизм нахлинув на українців порівняно ненадовго і вбивав з паралізуючою безпосередністю. Комуністична каральна система, втілена у системі ГУЛАГ, не обмежилася тільки концтаборами, як методом “перевиховання”, читай — морального зламу і фізичного знищення. Вона
Події
Голодомор 1932-1933 років залишається незагоєною раною в історії України. Це безперечний злочин у світовій історії, бо штучний голод був спрямований не лише на фізичне знищення українців. Комуністичний режим прагнув знищити саме українство. Мільйони загиблих… Пам’ятаймо!
24 листопада у Національному музеї-меморіалі “Тюрма на Лонцького” відбудеться перегляд документального фільму “Майдан Гідності” – це історія про визначальні для України події: Революцію на граніті 1990 року, Помаранчеву революцію 2004 року та Революцію гідності 2013 року. Усі три революції починалися та тривали на Майдані Незалежності, тому саме Майдан, як місце енергетичної концентрації сили для українців і є головним героєм фільму. У зйомках взяли участь відомі діячі культури, активісти, журналісти та політики, які пережили особисто не одну революцію на Майдані. У дивних процесах політичного сьогодення, що ознаковуються антиукраїнським реваншем і знеціненням здобутків
Відома також як Українська гельсінська група (УГГ) – перша правозахисна організація в підрадянській Україні, в якій об’єднали свої зусилля відомі дисиденти в боротьбі за дотриманням прав людини в СРСР. Підставою для створення УГГ став громадський контроль за дотриманням радянським урядом постанови про права людини Заключного акту Наради у справах безпеки і співпраці в Європі, підписаного у Гельсінкі в 1975 році. Членами-засновниками УГГ були Микола Руденко, Оксана Мешко, Петро Григоренко, Олесь Бердник, Олекса Тихий, Левко Лук’яненко, Микола Матусевич, Мирослав Маринович, Ніна Строкати-Караванська, Іван Кандиба. Наукові співробітники Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького»
Співробітники Національного музею-меморіалу “Тюрма на Лонцького” відвідали могили борців за волю України на Личаківському цвинтарі, підтримавши традиційні походи пам’яті, приурочені до 1 листопада. Історія цієї дати і традиції почалася 102 роки тому. У перші дні листопада 1918 року, Львів став українським. Група українських офіцерів у ніч з 31 жовтня на 1 листопада 1918 року перебрали владу у місті, захопивши ключові пункти. Одночасно зі Львовом українська влада встановилася у містах і містечках Галичини, яка з 11 листопада офіційно стала Західно-Українською Народною республікою. У перші ж дні почалися вуличні бої з поляками, які не
До дня захисника України запрошуємо до спільного заходу Служби зовнішньої розвідки України та Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького»: передавання розшифрованого тексту унікального документу українських підпільників. 8 жовтня 2020 року (четвер) о 14.00 у Національному музеї-меморіалі «Тюрма на Лонцького» у Львові відбудеться передача Службою зовнішньої розвідки України дешифрованого тексту унікального документу українського визвольного руху – Акту вінчання подружжя з Прикарпаття Григорія Вацеби і Марії Бабінчук. У заході візьмуть участь: – Руслан Забілий, директор музею;– Олександр Скрипник, дослідник історії спецслужб, працівник Служби зовнішньої розвідки України;– близькі родичі Григорія Вацеби і Марії Бабінчук. Присутні матимуть змогу
“Бабин Яр — це трагедія всього людства, але сталася вона на українській землі. І тому українець не має права забувати про неї так само, як і єврей. Бабин Яр — це наша спільна трагедія, трагедія перш за все єврейського і українського народів.” Іван Дзюба Пам’ятаємо…
27 вересня 2020 року у рамках Форуму Центральної та Східної Європи Via Carpatia у Національному Музеї-меморіалі “Тюрма на Лонцького” відбулася розмова з Андрієм Павлишиним, перекладачем, публіцистом та публічним інтелектуалом про постать Станіслава Вінценза. Станіслав Вінценз був дуже цікавою фігурою — закоханий водночас у античну культуру і в Гуцульщину, яка стала тлом і центральним образом його тетралогії “На високій полонині”. Втім, ці прив’язаності, як і загалом біографія Станіслава Вінценза, були тільки тлом до головної теми розмови — книги спогадів С. Вінценза “Діалоги з совєтами”. Свою книгу С. Вінценз писав після Другої
17 вересня – день трауру. Музейна колекція світлин розповідає, якими масовими акціями львівяни вшановували пам’ять краян, загиблих та репресованих внаслідок радянської окупації. Фотографії, датовані вереснем 1989 року свідчать, наскільки незагоєною суспільною раною були тоді події 50-річної давнини, про які тривалий час перебування України в тоталітарному СРСР доводилося мовчати, а в часи перебудови вже можна було сказати правду. Перед у процесах демократизації суспільства вели дисиденти. Вони ж виводили людей на політичні мітинги й ланцюги скорботи, протестували проти замовчування сумнозвісного пакту Молотова-Ріббентропа, наслідком якого став поділ Європи між коричневим та червоним агресорами,
13 вересня 2020 року в рамках Дні європейської спадщини у Львові відбулася лекція наукової співробітниці Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» Ірини Єзерської «Вчений у лещатах політики, або Що нам відомо про Казимира Бартеля». Казимир Бартель – відомий польський математик та політик, що народився у Львові. Освіту здобув у Львівській Політехніці, тут же ж розвивалася його наукова та викладацька кар’єра. В міжвоєнний період – п’ятиразовий прем’єр-міністр Польщі. Політика коштувала йому життя. В часи Другої світової війни Бартелем цікавилися совєти та нацисти, кожен намагаючись використати в своїх планах. Останні дні життя та
Протягом місяця у приміщенні Національного музею “Тюрма на Лонцького” буде експонуватися виставка, присвячена вихідцям з України, які пройшли ГУЛАГ. Це — друга частина проекту “Тріумф людини”, присвячена досвіду уродженців України у концтаборах обох тоталітарних режимів — нацистського та комуністичного. Першу частину, присвячену в’язням нацистських концтаборів, відвідувачі Музею мали можливість оглянути у лютому-березні цього року. Усе пізнається у порівнянні. Нацизм нахлинув на українців порівняно ненадовго і вбивав з паралізуючою безпосередністю. Комуністична каральна система, втілена у системі ГУЛАГ, не обмежилася тільки концтаборами, як методом “перевиховання”, читай — морального зламу і фізичного знищення. Вона
Події
