Тюрма на Лонцького

НАЦІОНАЛЬНИЙ МУЗЕЙ-МЕМОРІАЛ ЖЕРТВ ОКУПАЦІЙНИХ РЕЖИМІВ

Події

Карпат або Посельська книжка

45 років тому народилася на  світ ще одна самвидавна збірка поета Ігоря Калинця (1939 – 2025), що зберігається у фондах Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького». Характерно, що творилася  вона на засланні поета в Ундино-Посельї Балейського району на Забайкаллі, звідки й характерна назва збірки «Карпат або Посельська книжка». Час її створення (зима 1980 р.  – весна 1981 р.), про що вказано на титульній сторінці. Ігор Калинець був етапований на заслання в липні 1978 р. після шести років таборів у Пермі. В Ундино-Посельї його чекала  дружина Ірина, яка теж відбувала тут своє заслання.

Читати далі »
Маски персонажів Вертепу

У різдвяно-новорічний період хочемо представити тематичні експонати із фондів Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького». Маски ручної роботи персонажів Вертепу царя та чорта. Їх передала до музею львів’янка Вікторія Садова, котра на хвилі національно-культурного підйому кінця 1980-х років разом із друзями,  активною молоддю, відроджували національні традиції. Саме хтось з учасників молодіжних вертепів кінця 1980-х років у Львові є автором цих художніх масок. Маска царя і чорта виготовлена методом клеєння кольорового паперу на картон, з елементами декорування фольгою, розписами гуашшю та акрилом. Картон прикріплений скобами до дерев’яних держаків. Розмір маски царя: загальна

Читати далі »
Листи В’ячеслава Чорновола до Ірини Калинець в засланні

24 грудня День народження В’ячеслава Чорновола, громадського та політичного діяча, журналіста, одного з лідерів українського дисидентського руху. Особливо цінними артефактами Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» є листи В’ячеслава Чорновола (1937 – 1999) до поетеси Ірини Калинець (1940 – 2012), з якою його пов’язували дружні стосунки, схожість світоглядів, участь в антирадянському опорі. Важко писати про сокровенне, коли знаєш, що твої листи читатимуть абсолютно чужі люди. Читатимуть не через цікавість, а з метою жорсткого контролю за твоїми думками, намірами і планами, колом знайомств. Важко писати, виливаючи душу, коли знаєш, що твої листи

Читати далі »
До 100-ліття Опанаса Заливахи

26 листопада відзначаємо 100-ліття з дня народження художника-шістдесятника, учасника українського правозахисного руху, політв’язня радянських тюрем й таборів Опанаса Заливахи. У фондах Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» зберігаються роботи О. Заливахи – обкладинки самвидаву, які передав Микола Горинь: Роботи виконані у техніці деревориту. Видрукувані на папері. Тематика зображення абстрактна. Обкладинка до «Християнського голосу» – тематична. На ній зображена князя Володимира з хрестом. Опанас Заливаха (26.11.1925 – 24.04.2007). Народився у с. Гусинці Куп’янського району Харківської області. У 1933 р. родина, рятуючись від голоду, переїхала на Далекий Схід. На початку 1960-х років остаточно

Читати далі »
«Оглушлива тиша»: Amnesty International запрошує на відкриття фотовиставки про військовополонених, яких утримують без зв’язку з зовнішнім світом

Львів, 22 жовтня 2025 року,Музей “Тюрма на Лонцького” Amnesty International Ukraine запрошує на відкриття документальної виставки «Оглушлива тиша», яка розповідає історії українських військовополонених та їхніх родин. Фотопроєкт створений на основі дослідження Amnesty International про порушення прав полонених, яких утримує Росія. На виставці будуть представлені 11 історій захисників України та їхніх родин, які розповідають про життя в полоні: катування, голод, відсутність медичної допомоги. Більшість з них утримують без зв’язку з зовнішнім світом, а родини майже не отримують інформації про долю, статус чи місцезнаходження своїх близьких. “Ми дуже хочемо, щоб ці історії

Читати далі »
9 жовтня 2025 року відбудеться дискусія про спадщину тоталітаризму

Російське вторгнення запустило низку соціокультурних процесів. Зокрема, загострилась цікавість до історії протистояння з росією, що неминуче включає також усвідомлення та осмислення потрійної – колоніальної, геноцидної та тоталітарної – травми українського суспільства. У відповіді на цю потребу українські митці звернули увагу на окремі травматичні сторінки національного минулого не лише заради їх переосмислення, а й задля того, щоби спробувати подолати історичні болі, зрозуміти, як боротися з тригерами, що заважають суспільству рухатися далі, розвінчати культивовані роками стереотипи про різні події та українців як народ і націю. Одними з них є автори української соціальної

Читати далі »
Фото з Володимирської тюрми

У День захисників і захисниць України хочеться згадати про тих, хто мужніх чоловіків і жінок, котрі присвятив своє життя боротьбі за Україну. Однією із таких людей є Дарія Гусяк (1924 – 2022) – учасниця українського визвольного руху, зв’язкова головного командира УПА Романа Шухевича, політув’язнена радянських тюрем й таборів (1950 – 1975). Народилася у місті Трускавці (нині Львівська область). Гімназисткою вступила до ОУН. У 1940-х рр. була кур’єркою-зв’язковою Центрального проводу ОУН.  Арештована 5.03.1950 р. під час сутички між повстанцями та гебістами. Під час слідства перебувала у сумнозвісному слідчому ізоляторі, відомому в

Читати далі »
Ніл Хасевич як творець візуального образу УПА

25 вересня 2025 р.  наукова співробітниця музею Ірина Єзерська-Вдовенко взяла участь у круглому столі «Українська повстанська армія в образах Ніла Хасевича», проведеному у Львівській обласній універсальній науковій бібліотеці. У своєму виступі «Ніл Хасевич як воїн і творець візуального образу УПА» дослідниця акцентувала увагу на важливості свідомого вибору свого життєвого шляху й своєї життєвої позиції, незламність перед зовнішніми невблаганними обставинами. Ніл Хасевич отримав якісну європейську освіту, виставлявся в багатьох країнах Європи й навіть за океаном, міг емігрувати й заробляти на життя творчістю. Натомість митець обрав боротьбу й вів її до останку, навіть

Читати далі »
“Тюрма на Лонцького” поділилася досвідом збереження пам’яті на міжнародному семінарі

З 8 по 11 вересня 2025 року у Перемишлі тривав заключний семінар у рамках програми «Музей, як простір громадянської освіти», у якому взяла участь наукова співробітниця Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» Олеся Ісаюк. Під час семінару учасники з України, Польщі та Норвегії обговорювали шляхи, якими музейні працівники можуть сприяти осмисленню складних питань історії та долучатися до громадянського виховання. У рамках спеціальної сесії семінару, присвяченого досвіду окремих музеїв, Олеся Ісаюк розповіла про досвід Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» у контексті збереження пам’яті про трагічні сторінки минулого та досвід осмислення складних аспектів

Читати далі »
Гра диктаторів

17 вересня 1939 р. розпочалася радянська військова операція під час Другої світової війни, коли, всупереч міжнародним договорам, Червона армія без оголошення війни вторглася на територію Польщі, фактично доєднавшись до німецької армії, окупувала західнобілоруські та західноукраїнські землі. За якихось 20 днів (до 6 жовтня1939 року) совєти та нацисти окупували всю територію довоєнної Другої польської республіки. Польська армія була розбита. Значна частина військових опинилися у полоні і були знищені пізніше, зокрема у сумнозвісній Катині. Уряд опинився у вигнанні. СРСР та Німеччина діяли відповідно до укладеного у Москві 23 серпня 1939 р. міністрами

Читати далі »

Події

Карпат або Посельська книжка

45 років тому народилася на  світ ще одна самвидавна збірка поета Ігоря Калинця (1939 – 2025), що зберігається у фондах Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького». Характерно, що творилася  вона на засланні поета в Ундино-Посельї Балейського району на Забайкаллі, звідки й характерна назва збірки «Карпат або Посельська книжка». Час її створення (зима 1980 р.  – весна 1981 р.), про що вказано на титульній сторінці. Ігор Калинець був етапований на заслання в липні 1978 р. після шести років таборів у Пермі. В Ундино-Посельї його чекала  дружина Ірина, яка теж відбувала тут своє заслання.

Читати далі »
Маски персонажів Вертепу

У різдвяно-новорічний період хочемо представити тематичні експонати із фондів Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького». Маски ручної роботи персонажів Вертепу царя та чорта. Їх передала до музею львів’янка Вікторія Садова, котра на хвилі національно-культурного підйому кінця 1980-х років разом із друзями,  активною молоддю, відроджували національні традиції. Саме хтось з учасників молодіжних вертепів кінця 1980-х років у Львові є автором цих художніх масок. Маска царя і чорта виготовлена методом клеєння кольорового паперу на картон, з елементами декорування фольгою, розписами гуашшю та акрилом. Картон прикріплений скобами до дерев’яних держаків. Розмір маски царя: загальна

Читати далі »
Листи В’ячеслава Чорновола до Ірини Калинець в засланні

24 грудня День народження В’ячеслава Чорновола, громадського та політичного діяча, журналіста, одного з лідерів українського дисидентського руху. Особливо цінними артефактами Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» є листи В’ячеслава Чорновола (1937 – 1999) до поетеси Ірини Калинець (1940 – 2012), з якою його пов’язували дружні стосунки, схожість світоглядів, участь в антирадянському опорі. Важко писати про сокровенне, коли знаєш, що твої листи читатимуть абсолютно чужі люди. Читатимуть не через цікавість, а з метою жорсткого контролю за твоїми думками, намірами і планами, колом знайомств. Важко писати, виливаючи душу, коли знаєш, що твої листи

Читати далі »
До 100-ліття Опанаса Заливахи

26 листопада відзначаємо 100-ліття з дня народження художника-шістдесятника, учасника українського правозахисного руху, політв’язня радянських тюрем й таборів Опанаса Заливахи. У фондах Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» зберігаються роботи О. Заливахи – обкладинки самвидаву, які передав Микола Горинь: Роботи виконані у техніці деревориту. Видрукувані на папері. Тематика зображення абстрактна. Обкладинка до «Християнського голосу» – тематична. На ній зображена князя Володимира з хрестом. Опанас Заливаха (26.11.1925 – 24.04.2007). Народився у с. Гусинці Куп’янського району Харківської області. У 1933 р. родина, рятуючись від голоду, переїхала на Далекий Схід. На початку 1960-х років остаточно

Читати далі »
«Оглушлива тиша»: Amnesty International запрошує на відкриття фотовиставки про військовополонених, яких утримують без зв’язку з зовнішнім світом

Львів, 22 жовтня 2025 року,Музей “Тюрма на Лонцького” Amnesty International Ukraine запрошує на відкриття документальної виставки «Оглушлива тиша», яка розповідає історії українських військовополонених та їхніх родин. Фотопроєкт створений на основі дослідження Amnesty International про порушення прав полонених, яких утримує Росія. На виставці будуть представлені 11 історій захисників України та їхніх родин, які розповідають про життя в полоні: катування, голод, відсутність медичної допомоги. Більшість з них утримують без зв’язку з зовнішнім світом, а родини майже не отримують інформації про долю, статус чи місцезнаходження своїх близьких. “Ми дуже хочемо, щоб ці історії

Читати далі »
9 жовтня 2025 року відбудеться дискусія про спадщину тоталітаризму

Російське вторгнення запустило низку соціокультурних процесів. Зокрема, загострилась цікавість до історії протистояння з росією, що неминуче включає також усвідомлення та осмислення потрійної – колоніальної, геноцидної та тоталітарної – травми українського суспільства. У відповіді на цю потребу українські митці звернули увагу на окремі травматичні сторінки національного минулого не лише заради їх переосмислення, а й задля того, щоби спробувати подолати історичні болі, зрозуміти, як боротися з тригерами, що заважають суспільству рухатися далі, розвінчати культивовані роками стереотипи про різні події та українців як народ і націю. Одними з них є автори української соціальної

Читати далі »
Фото з Володимирської тюрми

У День захисників і захисниць України хочеться згадати про тих, хто мужніх чоловіків і жінок, котрі присвятив своє життя боротьбі за Україну. Однією із таких людей є Дарія Гусяк (1924 – 2022) – учасниця українського визвольного руху, зв’язкова головного командира УПА Романа Шухевича, політув’язнена радянських тюрем й таборів (1950 – 1975). Народилася у місті Трускавці (нині Львівська область). Гімназисткою вступила до ОУН. У 1940-х рр. була кур’єркою-зв’язковою Центрального проводу ОУН.  Арештована 5.03.1950 р. під час сутички між повстанцями та гебістами. Під час слідства перебувала у сумнозвісному слідчому ізоляторі, відомому в

Читати далі »
Ніл Хасевич як творець візуального образу УПА

25 вересня 2025 р.  наукова співробітниця музею Ірина Єзерська-Вдовенко взяла участь у круглому столі «Українська повстанська армія в образах Ніла Хасевича», проведеному у Львівській обласній універсальній науковій бібліотеці. У своєму виступі «Ніл Хасевич як воїн і творець візуального образу УПА» дослідниця акцентувала увагу на важливості свідомого вибору свого життєвого шляху й своєї життєвої позиції, незламність перед зовнішніми невблаганними обставинами. Ніл Хасевич отримав якісну європейську освіту, виставлявся в багатьох країнах Європи й навіть за океаном, міг емігрувати й заробляти на життя творчістю. Натомість митець обрав боротьбу й вів її до останку, навіть

Читати далі »
“Тюрма на Лонцького” поділилася досвідом збереження пам’яті на міжнародному семінарі

З 8 по 11 вересня 2025 року у Перемишлі тривав заключний семінар у рамках програми «Музей, як простір громадянської освіти», у якому взяла участь наукова співробітниця Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» Олеся Ісаюк. Під час семінару учасники з України, Польщі та Норвегії обговорювали шляхи, якими музейні працівники можуть сприяти осмисленню складних питань історії та долучатися до громадянського виховання. У рамках спеціальної сесії семінару, присвяченого досвіду окремих музеїв, Олеся Ісаюк розповіла про досвід Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» у контексті збереження пам’яті про трагічні сторінки минулого та досвід осмислення складних аспектів

Читати далі »
Гра диктаторів

17 вересня 1939 р. розпочалася радянська військова операція під час Другої світової війни, коли, всупереч міжнародним договорам, Червона армія без оголошення війни вторглася на територію Польщі, фактично доєднавшись до німецької армії, окупувала західнобілоруські та західноукраїнські землі. За якихось 20 днів (до 6 жовтня1939 року) совєти та нацисти окупували всю територію довоєнної Другої польської республіки. Польська армія була розбита. Значна частина військових опинилися у полоні і були знищені пізніше, зокрема у сумнозвісній Катині. Уряд опинився у вигнанні. СРСР та Німеччина діяли відповідно до укладеного у Москві 23 серпня 1939 р. міністрами

Читати далі »