До Дня Державного Прапора України пропонуємо увазі наших відвідувачів прапор молодіжної націоналістичної організації, члени якої були арештовані на початку 1950-х років у Львові. Цей експонат виставлений у музеї ще в жовтні 2017 року в рамках тимчасової виставки «Повстанські раритети», приуроченої до 75-ї річниці УПА. Специфіка його в тому, що впродовж майже сімдесяти років він зберігався у сховищі архівного відділу УСБУ у Львівській області. Виготовлений він в 1950 році у Львові з двох шматків бавовняної тканини синього і жовтого кольорів, зшитих вручну. Розміри його 92,5Х63 см. Вилучений цей прапор під час

У 2019 році відійшло у Вічність чимало видатних українців. Серед них історик, учасник дисидентського руху,  політкаторжанин Валентин Мороз. Його серце перестало битися 16 квітня цього року.   Його життя в часи Незалежності проходило у Львові. Тут він був професором, завідувачем кафедрами в Українському поліграфічному інституті (тепер – Українська академія друкарства) та Львівського інституту фізкультури, а ще викладав політологію в Львівській філії Української академії державного управління при Президентові України та написав безліч своїх праць. У фондах Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» збереглися його листи до його куми та соратниці з руху

У фонди Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» нещодавно надійшов портрет греко-католицького священика отця Володимира Галайчука. Він, як капелан армії ЗУНР, брав участь в поході на Велику Україну для боротьби з більшовиками. Помер в «чотирикутнику смерті» від плямистого тифу, епідемія якого скосила багатьох українських воїнів у 1919 р. Отець Володимир Галайчук був одружений із Наталією  Горалевич, донькою греко-католицького священика, відомого громадського діяча  Лева Горалевича – багатолітнього пароха с. Угерсько. Під час його служіння в Угерську було збудовано велику муровану церкву.   Разом з тим отець Лев був заступником Остапа Нижанківського, директора стрийського

Однією з найперших тюремних вишивок у колекції Національного музею-меморіалу  «Тюрма на Лонцького» є вишивка, подарована львів’янкою Іриною Білик ще на початках існування музею. До того впродовж майже двадцяти років пані Ірина зберігала її у себе в книжковій шафі у томі творів Тараса Шевченка. А до неї вона потрапила від  подруги. Для Ірини Білик, доньки репресованих батьків,  ця тюремна вишивка із чіткими координатами походження і хронологією – «На спомин з тяжкого пережиття війни із тюрми на Лонцького 1945 – 1946 р.»  важила дуже багато. Тому коли створився музей, львів’янка передала цей

У серпні-вересні 1965 р. Україною прокотилася хвиля арештів української інтелігенції-шістдесятників. Серед них 4 вересня 1965 р. у Феодосії був арештований 47-річний раніше суджений за «контрреволюційну пропаганду» вчитель, письменник Михайло Масютко. Про свій арешт та ув’язнення згодом, після виходу на волю, він напише книгу-спогад «В полоні зла» (розпочав 6.10.1973 р. ) Під час слідства Михайло Масютко перебував у слідчому ізоляторі львівського обласного відділення КДБ при Раді Міністрів УРСР, відомому в народі як «тюрма на Лонцького». Перебуванню тут присвячено значну частину книжки. М. Масютко назавжди задокументував перипетії слідства, в’язничний побут, в’язничний інтер’єр

Серед чималої колекції тюремних й табірних вишивок Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» є ще неекспонований раніше альбом, що належав українській політув’язненій Софії Мих-Чорненькій. Цей альбом минулоріч подарували музеєві родичі цієї жінки. Багато колишніх політв’язнів-жінок зберегли  такі альбоми із таборів та заслань, як пам’ятку про товаришок у нещасті та тодішні переживання від розлуки з рідними і надію на звільнення. Софія Мих назвала свій альбом «пам’ятником». На титульному аркуші, прикрашеному малюнком із синіх квітів, вона написала «Пам’ятник! Посвячую дорогеньким родичам! Воркута, 7.VI.-54 р.» Як свідчить племінниця Софії Мих-Чорненької Марія Жук, через чотири роки

Цьогоріч фондова колекція Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» поповнилася новим унікальним експонатом – фотокарткою, на якій зафіксовано злочин радянського режиму проти людяності, здійснений в червні 1941 року. Фотографія зроблена на початку липня 1941 р. після відступу «перших совєтів», коли за рішенням нацистської окупаційної адміністрації жителі Львова отримали дозвіл відшукати та похоронити своїх замордованих НКВД родичів та близьких. На невеликій за розмірами чорно-білій фотографії (5,5х8,4 см) зафіксовано факт ексгумації та ідентифікації тіл замордованих НКВД в’язнів на подвір’ї тюрми «на Лонцького». Артефакт передала львів’янка Ярослава Мелех – внучати племінниця Василя Беня, воїна, дипломата,