Цьогоріч фондова колекція Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» поповнилася новим унікальним експонатом – фотокарткою, на якій зафіксовано злочин радянського режиму проти людяності, здійснений в червні 1941 року. Фотографія зроблена на початку липня 1941 р. після відступу «перших совєтів», коли за рішенням нацистської окупаційної адміністрації жителі Львова отримали дозвіл відшукати та похоронити своїх замордованих НКВД родичів та близьких. На невеликій за розмірами чорно-білій фотографії (5,5х8,4 см) зафіксовано факт ексгумації та ідентифікації тіл замордованих НКВД в’язнів на подвір’ї тюрми «на Лонцького». Артефакт передала львів’янка Ярослава Мелех – внучати племінниця Василя Беня, воїна, дипломата,

У травні фонд Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» поповнилася новими цінними артефактами – портретами дисидента Михайла Масютки та його дружини Ганни. Автором їх є сам Михайло Масютко. Їх люб’язно передала дружина рідного брата М. Масютки Вадима – львів’янка Леся Петрівна Черкас. Характерною особливістю цих графічних портретів, обрамлених рамкою, різьбленою в гуцульському стилі є те, що намальовані вони самим М. Масютком, який захоплювався малюванням, під час його ув’язнення 7 жовтня 1966 року спеціально для дружини до Дня її іменин. Згадка про цей дарунок із неволі є й у фрагменті листа до дружини

В цей передвеликодний час пропонуємо друзям нашого музею новий цікавий експонат – листівку, яку художниця Стефанія Шабатура надіслала із  свого місця заслання в с. Макушино Курганської області подрузі, поетесі Ірині Калинець в Ундино-Посельє Читинської області, де та також відбувала заслання. Стефанія Шабатура та Ірина Калинець належать до покоління молодої інтелігенції інакодумців, відомої в історіографії як шістдесятники. Обидві були заарештовані під час «Великого покосу» 12 січня1972 року і засуджені за звинуваченням в «антирадянській агітації та пропаганді». Після закінчення термінів ув’язнення в радянських таборах, кожна з них відбула ще трирічне заслання. Для Стефанії

Колекція Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» минулоріч поповнилася новими цікавими предметами ручної роботи. Львів’янка Дарія Котлярчук подарувала музеєві мініатюрні декоративні речі, виготовлені відомою художницею Ярославою Музикою під час перебування у радянському таборі в Сибірі впродовж 1949–1955 рр. Цими предметами є малесенькі шкіряні постоли (6х2 см), в’язані зелено-червоні рукавички (7х2 см) та шкіряна підвіска (3,3х3,3 см). Акуратно, ретельно, мистецьки виконані мініатюрні декоративні речі, виглядають наче справжні, призначені для носіння людиною. Тонка робота видає справжнього талановитого майстра. Дані предмети Ярослава Музика після повернення подарувала подрузі Олександрі Пясецькій-Процишин, а остання, в свою чергу,

Ще в перші роки роботи Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» його фонди поповнилися цінним експонатом – роботою відомого українського художника Володимира Патика – дружнім шаржем на Василя Стуса. Цей артефакт подарували музею львів’яни Вікторія та Ігор Садові. Цей графічний портрет поета зроблений у січні 1972 року під час його приїзду до Львова на Різдвяні свята. Василь Стус на той момент лікувався у санаторії в Моршині і, користуючись нагодою, двічі навідувався до Львова – на Новий рік та на Стефана 9 січня, щоб взяти участь у Вертепі, полюбуватися Львовом, а найголовніше

6 грудня поетесі та громадській діячці Ірині Калинець виповнилося б 78 років. Цій даті присвячена міні виставка у Національному музеї-меморіалі «тюрма на Лонцького» – торбинка із вишивкою, яка належала Ірині Калинець. Поетеса-шістдесятниця, дуже любила додати до свого одягу народні мотиви вишила і носила цей аксесуар в молодому віці у 1960-х роках в розпал активної дисидентської діяльності. Цю невеличку торбинку, розміром 15х27,5 см, з вишивкою хрестиком червоними та чорними нитками з вкрапленнями синього та жовтого на мішковині, передала на тимчасове зберігання донька Ірина та Ігоря Калинців – Звенислава Калинець-Мамчур. Ось що вона згадує

До Дня Захисника України в пам’ять про усіх українців – жертв тоталітарних режимів Національний музей-меморіал «Тюрма на Лонцького» представляє один зі своїх унікальних експонатів – вишиванку Михайла Лапичака із Нижанкович на Старосамбірщині, котрий разом із трьома своїми односельчанами був убитий більшовиками 25 червня 1941 року. Сорочку передала під час цьогорічних відвідин України, Лариса Лапичак із США, племінниця Михайла Лапичака, донька його брата Томи. Батьки Лариси були ув’язнені нацистами та каралися у концтаборах Заксенгаузен (батько) та Равенсбрюк (мати). Згодом емігрували до США. Вишиванка – символ українства, опинилася за океаном в 1960-х. Тоді сестри

У Національному музеї-меморіалі «Тюрма на Лонцького» з 31 липня 2018 року експонується блузка відомої поетеси, шістдесятниці, громадської діячки, політув’язненої радянських таборів Ірини Стасів-Калинець. У далекому 1972 році 32-річна Ірина майже дев’ять місяців каралася у стінах слідчого ізолятора КГБ, на місці якого згодом постав музей. Особисто вона доклала багато зусиль, щоб цей музей постав, як місце пам’яті жертв політичних репресій та пересторога для можливого повторення злочинів проти людяності. Будучи головою наглядової ради музею, підтримувала його, захищала у нелегкі часи. Ірина Калинець любила вишиванки, завжди одягала їх в урочисті моменти. Вони їй

17 липня провідному громадському діячеві, дисиденту, правозахиснику, історику та публіцисту Івану Гелю виповнилося б 81 рік. На жаль, уже сім років минуло від часу, коли його не стало. Для українського дисидентського руху Іван Гель є знаковою постаттю, багатолітнім видавцем та розповсюджувачем самвидаву. Він був одним з ініціаторів створення та членом наглядової ради Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького», що поставна місці слідчої в’язниці КГБ, в якій Іван Гель та його соратники утримувалися після арешту за їх боротьбу із тоталітарною системою. Музей береже та увічнює пам’ять про мужніх людей, на долю яких