Тюрма на Лонцького

НАЦІОНАЛЬНИЙ МУЗЕЙ-МЕМОРІАЛ ЖЕРТВ ОКУПАЦІЙНИХ РЕЖИМІВ

Експонат місяця

Символ віри, вишитий у засланні

У Національному музеї-меморіалі «Тюрма на Лонцького» у травні-червні експонується вишивки, зроблена Ярославою Сапріянчук (Ракочу), яка вишила її у віці 18-20 років після того, як разом із родиною була вислана в Сибір. Цю родину, як і тисячі інших українських родин примусово відірвали від рідної домівки і заслали освоювати холодні простори Сибіру за опір окупанту. Їхнє тавро – «посібники бандитів», а значить злочинці супроти радянської влади. Таке просте формулювання дозволяло радянській владі депортувати жителів окупованих територій сотнями тисяч: жінок, дітей, хворих і немічних, літніх людей. Тисячі з них так ніколи й не

Читати далі »
Різьблена скринька із Караганди

Цього місяця представляємо ще один цікавий експонат із фондів Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» – скриньку дерев’яну ручної роботи, виготовлену Любомиром-Осипом Пеленським у концтаборі в Караганді 1954 року. Представлення цього предмета є даниною пам’яті одному з багатьох українських патріотів, на долю яких випали важкі випробування тюрмами і таборами окупантів. Саме у травні 23 роки тому Л. Пеленського не стало. Скриньку принесла до музею донька Л. Пеленського Богдана Фуртак (Пеленська). Їхня сім’я хотіла, щоб ця дорога для них сімейна пам’ятка зберігалася саме в цьому місці. Адже на початку 1950-х років Л.

Читати далі »
Нотатник із підпілля

Нещодавно  фонди Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» поповнилися новим експонатом: нотатником за 1950 р., який  належав окружному провідникові ОУН Львівщини Миколі Мошончуку-«Бору». Сам підпільник назвав цей невеликий радянський записник з аркушами  у клітинку у коричневій м’якій обкладинці «Нотесом». У нотатнику міститься цінна інформація про 163 підпільників та підпільниць ОУН, що діяли на території Львівської округи: псевдо, дата народження, посада, освітній рівень, особистісні характеристики, бойовий дух, моральний стан, психологічний портрет, вказано заслуги та провини. Нотатник був у Мошончука-« Бора» на момент загибелі. На ньому зберігся наскрізний слід від кулі. Микола Мошончук-“Бор”народився 12

Читати далі »
Тюремна вишивка, як cторінки «альбому на незабуть» та життєпису Вікторії Полтарєвої

Нещодавно фонди Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» поповнилися новим унікальним експонатом, якому цьогоріч виповнюється 70 років – вишиваною хустиною. Характерною особливістю цієї вишивки є те, що зробила її не одна людина. Пам’ятку про себе на квадраті простої тканини розміром 45х47,5 см за дев’ять місяців ( від листопада 1945 і до березня 1946 року) залишило майже 40 жінок і дівчат – полонянок сумнозвісної тюрми на Лонцького у Львові. Вишивку передав до музею відомий український музикант Петро Полтарєв. Упродовж багатьох років ця хустина була сімейної реліквією Полтарєвих. Особливе значення вона мала для

Читати далі »
Повстанська карта

Новим цікавим експонатом нашого музею цього місяця є карта Чехословаччини, яку сотенний УПА Михайло Дуда-«Громенко» придбав під час рейду на Захід з метою продемонструвати світові, що вже й за декілька років після закінчення Другої світової війни боротьба, що її вели українські повстанці, не припинялась. Карта була передана на тимчасове зберігання з метою експонування із архіву Центру досліджень визвольного руху. Карта Чехословаччини 1945–1946 рр., яка використовувалась сотенним УПА Михайлом Дудою-“Громенком” під час рейду у Західну Німеччину в червні-вересні 1947 р.Сам “Громенко” в своїх спогадах “У великому рейді” описав, за яких обставин

Читати далі »
Арештована поезія

Коляда 1972 року, традицію якої молода львівська інтелігенція відродила від середини 1960-х років, була останньою. Вже 12 січня того року по окупованій радянською владою Україні прокотилися арешти інакодумців, які не бажали миритися з жорстокою дійсністю тоталітарної держави. Щось зловіще гнітило, передвіщаючи недобре. Але ніхто не вірив до кінця, що розправа буде така швидка і така сувора. …А тим часом у Львові тривали різдвяно-новорічні святкування. В умовах політики русифікації та асиміляції, справою честі для молодих митців, викладачів, лікарів, інженерів, журналістів було збереження самобутніх українських звичаїв. Вертеп із Різдвяною зіркою, колоритними персонажами

Читати далі »
«Квіти із Інти» – дарунок вдячності за пам’ять

Фонди Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» поповнилися новим експонатом. Донька незабутньої дослідниці Інни Федущак – Ольга – передала на постійне зберігання флористичну композицію, подаровану її матері представниками української діаспори в Інті приблизно в 1992-1993 рр. Невеличка за розмірами картина ручної роботи із кори, моху, засушених квітів із північного сходу Республіки Комі, місця, де впродовж багатьох десятиліть тоталітарна система насильно утримувала своїх жертв. Чимало з них, так і не повернувшись на рідну землю, знайшло там останній спочинок. Були й такі, котрі змушені були залишитися жити на примусовому поселенні. Тепер багато нащадків

Читати далі »

Експонат місяця

Символ віри, вишитий у засланні

У Національному музеї-меморіалі «Тюрма на Лонцького» у травні-червні експонується вишивки, зроблена Ярославою Сапріянчук (Ракочу), яка вишила її у віці 18-20 років після того, як разом із родиною була вислана в Сибір. Цю родину, як і тисячі інших українських родин примусово відірвали від рідної домівки і заслали освоювати холодні простори Сибіру за опір окупанту. Їхнє тавро – «посібники бандитів», а значить злочинці супроти радянської влади. Таке просте формулювання дозволяло радянській владі депортувати жителів окупованих територій сотнями тисяч: жінок, дітей, хворих і немічних, літніх людей. Тисячі з них так ніколи й не

Читати далі »
Різьблена скринька із Караганди

Цього місяця представляємо ще один цікавий експонат із фондів Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» – скриньку дерев’яну ручної роботи, виготовлену Любомиром-Осипом Пеленським у концтаборі в Караганді 1954 року. Представлення цього предмета є даниною пам’яті одному з багатьох українських патріотів, на долю яких випали важкі випробування тюрмами і таборами окупантів. Саме у травні 23 роки тому Л. Пеленського не стало. Скриньку принесла до музею донька Л. Пеленського Богдана Фуртак (Пеленська). Їхня сім’я хотіла, щоб ця дорога для них сімейна пам’ятка зберігалася саме в цьому місці. Адже на початку 1950-х років Л.

Читати далі »
Нотатник із підпілля

Нещодавно  фонди Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» поповнилися новим експонатом: нотатником за 1950 р., який  належав окружному провідникові ОУН Львівщини Миколі Мошончуку-«Бору». Сам підпільник назвав цей невеликий радянський записник з аркушами  у клітинку у коричневій м’якій обкладинці «Нотесом». У нотатнику міститься цінна інформація про 163 підпільників та підпільниць ОУН, що діяли на території Львівської округи: псевдо, дата народження, посада, освітній рівень, особистісні характеристики, бойовий дух, моральний стан, психологічний портрет, вказано заслуги та провини. Нотатник був у Мошончука-« Бора» на момент загибелі. На ньому зберігся наскрізний слід від кулі. Микола Мошончук-“Бор”народився 12

Читати далі »
Тюремна вишивка, як cторінки «альбому на незабуть» та життєпису Вікторії Полтарєвої

Нещодавно фонди Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» поповнилися новим унікальним експонатом, якому цьогоріч виповнюється 70 років – вишиваною хустиною. Характерною особливістю цієї вишивки є те, що зробила її не одна людина. Пам’ятку про себе на квадраті простої тканини розміром 45х47,5 см за дев’ять місяців ( від листопада 1945 і до березня 1946 року) залишило майже 40 жінок і дівчат – полонянок сумнозвісної тюрми на Лонцького у Львові. Вишивку передав до музею відомий український музикант Петро Полтарєв. Упродовж багатьох років ця хустина була сімейної реліквією Полтарєвих. Особливе значення вона мала для

Читати далі »
Повстанська карта

Новим цікавим експонатом нашого музею цього місяця є карта Чехословаччини, яку сотенний УПА Михайло Дуда-«Громенко» придбав під час рейду на Захід з метою продемонструвати світові, що вже й за декілька років після закінчення Другої світової війни боротьба, що її вели українські повстанці, не припинялась. Карта була передана на тимчасове зберігання з метою експонування із архіву Центру досліджень визвольного руху. Карта Чехословаччини 1945–1946 рр., яка використовувалась сотенним УПА Михайлом Дудою-“Громенком” під час рейду у Західну Німеччину в червні-вересні 1947 р.Сам “Громенко” в своїх спогадах “У великому рейді” описав, за яких обставин

Читати далі »
Арештована поезія

Коляда 1972 року, традицію якої молода львівська інтелігенція відродила від середини 1960-х років, була останньою. Вже 12 січня того року по окупованій радянською владою Україні прокотилися арешти інакодумців, які не бажали миритися з жорстокою дійсністю тоталітарної держави. Щось зловіще гнітило, передвіщаючи недобре. Але ніхто не вірив до кінця, що розправа буде така швидка і така сувора. …А тим часом у Львові тривали різдвяно-новорічні святкування. В умовах політики русифікації та асиміляції, справою честі для молодих митців, викладачів, лікарів, інженерів, журналістів було збереження самобутніх українських звичаїв. Вертеп із Різдвяною зіркою, колоритними персонажами

Читати далі »
«Квіти із Інти» – дарунок вдячності за пам’ять

Фонди Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» поповнилися новим експонатом. Донька незабутньої дослідниці Інни Федущак – Ольга – передала на постійне зберігання флористичну композицію, подаровану її матері представниками української діаспори в Інті приблизно в 1992-1993 рр. Невеличка за розмірами картина ручної роботи із кори, моху, засушених квітів із північного сходу Республіки Комі, місця, де впродовж багатьох десятиліть тоталітарна система насильно утримувала своїх жертв. Чимало з них, так і не повернувшись на рідну землю, знайшло там останній спочинок. Були й такі, котрі змушені були залишитися жити на примусовому поселенні. Тепер багато нащадків

Читати далі »