У серпні-вересні 1965 р. Україною прокотилася хвиля арештів української інтелігенції-шістдесятників. Серед них 4 вересня 1965 р. у Феодосії був арештований 47-річний раніше суджений за «контрреволюційну пропаганду» вчитель, письменник Михайло Масютко. Про свій арешт та ув’язнення згодом, після виходу на волю, він напише книгу-спогад «В полоні зла» (розпочав 6.10.1973 р. ) Під час слідства Михайло Масютко перебував у слідчому ізоляторі львівського обласного відділення КДБ при Раді Міністрів УРСР, відомому в народі як «тюрма на Лонцького». Перебуванню тут присвячено значну частину книжки. М. Масютко назавжди задокументував перипетії слідства, в’язничний побут, в’язничний інтер’єр

Серед чималої колекції тюремних й табірних вишивок Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» є ще неекспонований раніше альбом, що належав українській політув’язненій Софії Мих-Чорненькій. Цей альбом минулоріч подарували музеєві родичі цієї жінки. Багато колишніх політв’язнів-жінок зберегли  такі альбоми із таборів та заслань, як пам’ятку про товаришок у нещасті та тодішні переживання від розлуки з рідними і надію на звільнення. Софія Мих назвала свій альбом «пам’ятником». На титульному аркуші, прикрашеному малюнком із синіх квітів, вона написала «Пам’ятник! Посвячую дорогеньким родичам! Воркута, 7.VI.-54 р.» Як свідчить племінниця Софії Мих-Чорненької Марія Жук, через чотири роки

Цьогоріч фондова колекція Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» поповнилася новим унікальним експонатом – фотокарткою, на якій зафіксовано злочин радянського режиму проти людяності, здійснений в червні 1941 року. Фотографія зроблена на початку липня 1941 р. після відступу «перших совєтів», коли за рішенням нацистської окупаційної адміністрації жителі Львова отримали дозвіл відшукати та похоронити своїх замордованих НКВД родичів та близьких. На невеликій за розмірами чорно-білій фотографії (5,5х8,4 см) зафіксовано факт ексгумації та ідентифікації тіл замордованих НКВД в’язнів на подвір’ї тюрми «на Лонцького». Артефакт передала львів’янка Ярослава Мелех – внучати племінниця Василя Беня, воїна, дипломата,

У травні фонд Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» поповнилася новими цінними артефактами – портретами дисидента Михайла Масютки та його дружини Ганни. Автором їх є сам Михайло Масютко. Їх люб’язно передала дружина рідного брата М. Масютки Вадима – львів’янка Леся Петрівна Черкас. Характерною особливістю цих графічних портретів, обрамлених рамкою, різьбленою в гуцульському стилі є те, що намальовані вони самим М. Масютком, який захоплювався малюванням, під час його ув’язнення 7 жовтня 1966 року спеціально для дружини до Дня її іменин. Згадка про цей дарунок із неволі є й у фрагменті листа до дружини

В цей передвеликодний час пропонуємо друзям нашого музею новий цікавий експонат – листівку, яку художниця Стефанія Шабатура надіслала із  свого місця заслання в с. Макушино Курганської області подрузі, поетесі Ірині Калинець в Ундино-Посельє Читинської області, де та також відбувала заслання. Стефанія Шабатура та Ірина Калинець належать до покоління молодої інтелігенції інакодумців, відомої в історіографії як шістдесятники. Обидві були заарештовані під час «Великого покосу» 12 січня1972 року і засуджені за звинуваченням в «антирадянській агітації та пропаганді». Після закінчення термінів ув’язнення в радянських таборах, кожна з них відбула ще трирічне заслання. Для Стефанії

Колекція Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» минулоріч поповнилася новими цікавими предметами ручної роботи. Львів’янка Дарія Котлярчук подарувала музеєві мініатюрні декоративні речі, виготовлені відомою художницею Ярославою Музикою під час перебування у радянському таборі в Сибірі впродовж 1949–1955 рр. Цими предметами є малесенькі шкіряні постоли (6х2 см), в’язані зелено-червоні рукавички (7х2 см) та шкіряна підвіска (3,3х3,3 см). Акуратно, ретельно, мистецьки виконані мініатюрні декоративні речі, виглядають наче справжні, призначені для носіння людиною. Тонка робота видає справжнього талановитого майстра. Дані предмети Ярослава Музика після повернення подарувала подрузі Олександрі Пясецькій-Процишин, а остання, в свою чергу,

Ще в перші роки роботи Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» його фонди поповнилися цінним експонатом – роботою відомого українського художника Володимира Патика – дружнім шаржем на Василя Стуса. Цей артефакт подарували музею львів’яни Вікторія та Ігор Садові. Цей графічний портрет поета зроблений у січні 1972 року під час його приїзду до Львова на Різдвяні свята. Василь Стус на той момент лікувався у санаторії в Моршині і, користуючись нагодою, двічі навідувався до Львова – на Новий рік та на Стефана 9 січня, щоб взяти участь у Вертепі, полюбуватися Львовом, а найголовніше

6 грудня поетесі та громадській діячці Ірині Калинець виповнилося б 78 років. Цій даті присвячена міні виставка у Національному музеї-меморіалі «тюрма на Лонцького» – торбинка із вишивкою, яка належала Ірині Калинець. Поетеса-шістдесятниця, дуже любила додати до свого одягу народні мотиви вишила і носила цей аксесуар в молодому віці у 1960-х роках в розпал активної дисидентської діяльності. Цю невеличку торбинку, розміром 15х27,5 см, з вишивкою хрестиком червоними та чорними нитками з вкрапленнями синього та жовтого на мішковині, передала на тимчасове зберігання донька Ірина та Ігоря Калинців – Звенислава Калинець-Мамчур. Ось що вона згадує