До Дня Державного Прапора України пропонуємо увазі наших відвідувачів прапор молодіжної націоналістичної організації, члени якої були арештовані на початку 1950-х років у Львові. Цей експонат виставлений у музеї ще в жовтні 2017 року в рамках тимчасової виставки «Повстанські раритети», приуроченої до 75-ї річниці УПА. Специфіка його в тому, що впродовж майже сімдесяти років він зберігався у сховищі архівного відділу УСБУ у Львівській області. Виготовлений він в 1950 році у Львові з двох шматків бавовняної тканини синього і жовтого кольорів, зшитих вручну. Розміри його 92,5Х63 см. Вилучений цей прапор під час

У 2019 році відійшло у Вічність чимало видатних українців. Серед них історик, учасник дисидентського руху,  політкаторжанин Валентин Мороз. Його серце перестало битися 16 квітня цього року.   Його життя в часи Незалежності проходило у Львові. Тут він був професором, завідувачем кафедрами в Українському поліграфічному інституті (тепер – Українська академія друкарства) та Львівського інституту фізкультури, а ще викладав політологію в Львівській філії Української академії державного управління при Президентові України та написав безліч своїх праць. У фондах Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» збереглися його листи до його куми та соратниці з руху

У фонди Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» нещодавно надійшов портрет греко-католицького священика отця Володимира Галайчука. Він, як капелан армії ЗУНР, брав участь в поході на Велику Україну для боротьби з більшовиками. Помер в «чотирикутнику смерті» від плямистого тифу, епідемія якого скосила багатьох українських воїнів у 1919 р. Отець Володимир Галайчук був одружений із Наталією  Горалевич, донькою греко-католицького священика, відомого громадського діяча  Лева Горалевича – багатолітнього пароха с. Угерсько. Під час його служіння в Угерську було збудовано велику муровану церкву.   Разом з тим отець Лев був заступником Остапа Нижанківського, директора стрийського

Однією з найперших тюремних вишивок у колекції Національного музею-меморіалу  «Тюрма на Лонцького» є вишивка, подарована львів’янкою Іриною Білик ще на початках існування музею. До того впродовж майже двадцяти років пані Ірина зберігала її у себе в книжковій шафі у томі творів Тараса Шевченка. А до неї вона потрапила від  подруги. Для Ірини Білик, доньки репресованих батьків,  ця тюремна вишивка із чіткими координатами походження і хронологією – «На спомин з тяжкого пережиття війни із тюрми на Лонцького 1945 – 1946 р.»  важила дуже багато. Тому коли створився музей, львів’янка передала цей

У серпні-вересні 1965 р. Україною прокотилася хвиля арештів української інтелігенції-шістдесятників. Серед них 4 вересня 1965 р. у Феодосії був арештований 47-річний раніше суджений за «контрреволюційну пропаганду» вчитель, письменник Михайло Масютко. Про свій арешт та ув’язнення згодом, після виходу на волю, він напише книгу-спогад «В полоні зла» (розпочав 6.10.1973 р. ) Під час слідства Михайло Масютко перебував у слідчому ізоляторі львівського обласного відділення КДБ при Раді Міністрів УРСР, відомому в народі як «тюрма на Лонцького». Перебуванню тут присвячено значну частину книжки. М. Масютко назавжди задокументував перипетії слідства, в’язничний побут, в’язничний інтер’єр

Серед чималої колекції тюремних й табірних вишивок Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» є ще неекспонований раніше альбом, що належав українській політув’язненій Софії Мих-Чорненькій. Цей альбом минулоріч подарували музеєві родичі цієї жінки. Багато колишніх політв’язнів-жінок зберегли  такі альбоми із таборів та заслань, як пам’ятку про товаришок у нещасті та тодішні переживання від розлуки з рідними і надію на звільнення. Софія Мих назвала свій альбом «пам’ятником». На титульному аркуші, прикрашеному малюнком із синіх квітів, вона написала «Пам’ятник! Посвячую дорогеньким родичам! Воркута, 7.VI.-54 р.» Як свідчить племінниця Софії Мих-Чорненької Марія Жук, через чотири роки