В Росії ув’язнили науковця, який відкрив масові поховання в Сандармосі та оприлюднював імена катів з КГБ. Українська громадськість протестує проти ймовірного вироку в 15 років. “Арешт голови Карельського “Меморіалу” Юрія Дмитрієва – це помста російської влади за розкриття виконавців репресій у 1930-х роках”, — йдеться в оприлюдненому сьогодні зверненні українських урядовців, парламентарів, правозахисників, істориків та громадських діячів. 13 грудня 2016 року Федеральна служба безпеки РФ заарештувала історика, голову карельського відділення Міжнародного історико-просвітницького, правозахисного і благодійного товариства “Меморіал” Юрія Дмитрієва. За повідомленням радіо “Ехо Москви”, офіційною причиною арешту пана Дмитрієва стало

У суботу, 17 грудня, Центр досліджень визвольного руху підбив підсумки конкурсу студентських наукових робіт «Український визвольний рух 1920-х—1950-х рр.». Перемогу здобула робота Сергія Гуменного про протистояння втікачів із СРСР із органами охорони державного кордону міжвоєнної Польщі. На фінал конкурсу, який відбувся у стінах Українського Католицького університету, з’їхалося 14 учасників (з-поміж 18, які брали участь), котрі змогли прибути до Львова. Хлопці та дівчата приїхали з усієї України: Києва, Харкова, Южного (Одещина), Херсона, Тернополя, Кам’янця-Подільського, Ніжина, Кривого Рогу, Маріуполя, Житомира, Вінниці, Полтави, Луцька і, звісно ж, Львова та області. Студентів привітали члени

У Національному музеї-меморіалі «Тюрма на Лонцького» за численної кількості зацікавлених відбулася презентація книжки спогадів члена ОУН і в’язня нацистського концтабору Аушвіц Омеляна Коваля. У презентаційному заході узяв участь голова Львівської обласної державної адміністрації Олег Синютка, котрий особистим організаційним чином доклався до того, щоб видання було підтримане фінансовим забезпеченням та вчасно побачило світ. Відтак 240-сторінкова книжка «Спомини мого життя» у твердій палітурці вийшла друком у Львові у вересні 2016 року у видавництві «Галицька видавнича спілка». Високо оцінила це видання та життєвий доробок Омеляна Коваля на українській громадській ниві член парламенту Угорщини,

У п’ятницю, 9 грудня, до Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» зійшлися восьмикласники Львівської ЗОШ №3, щоб узяти участь у заході, організованому спільно із Центром «СІМ» й приуроченому до Міжнародного дня прав людини. Від музейних працівників школярі довідалися про Загальну декларацію прав людини, схвалену Організацією об’єднаних націй та про діячів Української гельсінської групи, 40-річчя від дня створення якої минає цього року. Виступ музейної зберігачки фондів і дослідниці дисидентського руху Ірини Єзерської, яка прочитала про УГГ лекцію у супроводі відео-презентації восьмикласники винарогодили оплесками. Окрім біографій членів УГГ школярі довідалися також про боротьбу

Наукові співробітниці Національного музею-меморіалу “Тюрма на Лонцького” взяли участь у міжнародному науковому семінарі “Пам’ятати радянські репресії: 25 років потому”, який відбувся 3–6 листопада 2016 р. у Вільнюсі (Литва). Семінар організований білоруським представництвом Фонду ім. Конрада Аденавера. Учасниками стали фахівці з музейної справи, дослідників та громадських активістів із восьми країн – Німеччини, Литви, Білорусі, України, Молдови, Грузії, Вірменії та Росії, – які поділилися досвідом у дослідженні злочинів радянського режиму. Учасники семінару презентували роботу установ та організацій, ознайомились з актуальними проблемами наукових студій в інших країнах, сучасними методами музейництва, візуалізації й представлення у

Упродовж 15-17 листопада у Національному музеї-меморіалі в рамках XIII мандрівного фестивалю кіно про права людини відбулися заходи спеціальної програми для груп школярів різних районів м. Львова. З нагоди 40-річчя створення Української Гельсінської Групи співробітниця музею Ірина Єзерська розповіла усім групам школярів, що приходили на фестивальний перегляд і обговорення фільмів, про правозахисний рух в Україні часів радянської окупації. Учні отримали змогу ознайомитися не тільки з біографіями найактивніших членів УГГ, мету діяльності, інструменти боротьби, а також із репресіями тоталітарного режиму проти інакодумців та побачити в музейній експозиції умови їхнього ув’язнення. Завдяки екранній