Тюрма на Лонцького

НАЦІОНАЛЬНИЙ МУЗЕЙ-МЕМОРІАЛ ЖЕРТВ ОКУПАЦІЙНИХ РЕЖИМІВ

Експонат місяця

Карпат або Посельська книжка

45 років тому народилася на  світ ще одна самвидавна збірка поета Ігоря Калинця (1939 – 2025), що зберігається у фондах Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького». Характерно, що творилася  вона на засланні поета в Ундино-Посельї Балейського району на Забайкаллі, звідки й характерна назва збірки «Карпат або Посельська книжка». Час її створення (зима 1980 р.  – весна 1981 р.), про що вказано на титульній сторінці. Ігор Калинець був етапований на заслання в липні 1978 р. після шести років таборів у Пермі. В Ундино-Посельї його чекала  дружина Ірина, яка теж відбувала тут своє заслання.

Читати далі »
Маски персонажів Вертепу

У різдвяно-новорічний період хочемо представити тематичні експонати із фондів Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького». Маски ручної роботи персонажів Вертепу царя та чорта. Їх передала до музею львів’янка Вікторія Садова, котра на хвилі національно-культурного підйому кінця 1980-х років разом із друзями,  активною молоддю, відроджували національні традиції. Саме хтось з учасників молодіжних вертепів кінця 1980-х років у Львові є автором цих художніх масок. Маска царя і чорта виготовлена методом клеєння кольорового паперу на картон, з елементами декорування фольгою, розписами гуашшю та акрилом. Картон прикріплений скобами до дерев’яних держаків. Розмір маски царя: загальна

Читати далі »
Листи В’ячеслава Чорновола до Ірини Калинець в засланні

24 грудня День народження В’ячеслава Чорновола, громадського та політичного діяча, журналіста, одного з лідерів українського дисидентського руху. Особливо цінними артефактами Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» є листи В’ячеслава Чорновола (1937 – 1999) до поетеси Ірини Калинець (1940 – 2012), з якою його пов’язували дружні стосунки, схожість світоглядів, участь в антирадянському опорі. Важко писати про сокровенне, коли знаєш, що твої листи читатимуть абсолютно чужі люди. Читатимуть не через цікавість, а з метою жорсткого контролю за твоїми думками, намірами і планами, колом знайомств. Важко писати, виливаючи душу, коли знаєш, що твої листи

Читати далі »
До 100-ліття Опанаса Заливахи

26 листопада відзначаємо 100-ліття з дня народження художника-шістдесятника, учасника українського правозахисного руху, політв’язня радянських тюрем й таборів Опанаса Заливахи. У фондах Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» зберігаються роботи О. Заливахи – обкладинки самвидаву, які передав Микола Горинь: Роботи виконані у техніці деревориту. Видрукувані на папері. Тематика зображення абстрактна. Обкладинка до «Християнського голосу» – тематична. На ній зображена князя Володимира з хрестом. Опанас Заливаха (26.11.1925 – 24.04.2007). Народився у с. Гусинці Куп’янського району Харківської області. У 1933 р. родина, рятуючись від голоду, переїхала на Далекий Схід. На початку 1960-х років остаточно

Читати далі »
Фото з Володимирської тюрми

У День захисників і захисниць України хочеться згадати про тих, хто мужніх чоловіків і жінок, котрі присвятив своє життя боротьбі за Україну. Однією із таких людей є Дарія Гусяк (1924 – 2022) – учасниця українського визвольного руху, зв’язкова головного командира УПА Романа Шухевича, політув’язнена радянських тюрем й таборів (1950 – 1975). Народилася у місті Трускавці (нині Львівська область). Гімназисткою вступила до ОУН. У 1940-х рр. була кур’єркою-зв’язковою Центрального проводу ОУН.  Арештована 5.03.1950 р. під час сутички між повстанцями та гебістами. Під час слідства перебувала у сумнозвісному слідчому ізоляторі, відомому в

Читати далі »
Гра диктаторів

17 вересня 1939 р. розпочалася радянська військова операція під час Другої світової війни, коли, всупереч міжнародним договорам, Червона армія без оголошення війни вторглася на територію Польщі, фактично доєднавшись до німецької армії, окупувала західнобілоруські та західноукраїнські землі. За якихось 20 днів (до 6 жовтня1939 року) совєти та нацисти окупували всю територію довоєнної Другої польської республіки. Польська армія була розбита. Значна частина військових опинилися у полоні і були знищені пізніше, зокрема у сумнозвісній Катині. Уряд опинився у вигнанні. СРСР та Німеччина діяли відповідно до укладеного у Москві 23 серпня 1939 р. міністрами

Читати далі »
«Це – ж сьогодні нам Ісусик принесе волю на крилах!»

В передсвятковий час хочеться ще раз згадати тих, хто боровся й жертвував заради своїх ідеалів. Серед мільйонів невідомих широкому загалу імен українок – полонянок радянських концтаборів, сьогодні можемо назвати чотирьох – Любу Барабаш, яка 19-літньою була ув’язнена радянською владою та її табірних товаришок – Марусю, а також Ніну та Миросю, прізвища яких, на жаль,  невідомі. Саме ці імена збереглися на саморобній листівці, якою Маруся привітала Любу далекого 1954 року 7 січня на Різдво. Листівка різдвяна «Христос Рождається!!!» ручної роботи для Люби Барабаш від Марусі. Сибір-тайга, 7.01.1954 р. Розмір листівки 13,8 см

Читати далі »
Екслібриси авторства Опанаса Заливахи

26 листопада День народження художника, шістдесятника Опанаса Заливахи, ім’я якого назавжди закарбоване не лише серед провідних українських митців, а й серед інтелектуалів-інакодумців, які наважилися кинути виклик радянській системі. У фондах Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» зберігаються зразки екслібрисів, авторства Заливахи. Їх свого часу передала до музею Ольга Горинь з особистого архіву. На аркуші формату А4 розміщено 20 екслібрисів, створених для провідних український шістдесятників (Левко Лук’яненко, Євген Сверстюк, Святослав Караванський, Євген Концевич, В’ячеслав Чорновіл, Іван Дзюба, Михайло Горинь, Богдан Горинь, Григорій Кочур, Валентин Мороз, Олександр Сергієнко). Два екслібриси Опанас Заливаха розробив

Читати далі »
«Інта-Абезь у моєму житті політв’язня». Спогади Ольги Горинь

15 жовтня виповнилося б 91 рік Ользі Горинь, громадській діячці, дисидентці, майстрині художньої вишивки, політув’язненій радянських тюрем й таборів, дружині шістдесятника та правозахисника Михайла Гориня. На жаль, її не стало менше року тому. Ще в перші роки існування Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» Ольга Горинь передала до його фондів ряд артефактів та фото з сімейної колекції. Серед них є уривки її власних спогадів про перебування в ув’язненні та таборах. Назвала вона їх «Інта-Абезь у моєму житті політв’язня». Це чотири аркуші формату А4 друкованого дрібним шрифтом тексту з авторськими правками олівцем. Без зазначення

Читати далі »
Присвячено Атені Пашко

10 жовтня 90 років виповнилося б Атені Пашко, учасниці українського правозахисного руху, поетесі. Атена Пашко (1931 – 2012) – учасниця українського дисидентського руху, поетеса. Народилася в с. Пруси (тепер Бистриця) на Львівщині. Закінчила львівський лісотехнічний інститут, за освітою інженер-хімік. В юному віці була учасницею українського визвольного руху. З середини 1960-х років долучилася до активної правозахисної кампанії на захист репресованої української інтелігенції, за що сама зазнавала утисків та переслідувань (обшуки, догана за місцем праці, згодом – звільнення, заборона на друк поетичних творів). 1969 – 1970 рр. брала активну участь у виданні

Читати далі »

Експонат місяця

Карпат або Посельська книжка

45 років тому народилася на  світ ще одна самвидавна збірка поета Ігоря Калинця (1939 – 2025), що зберігається у фондах Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького». Характерно, що творилася  вона на засланні поета в Ундино-Посельї Балейського району на Забайкаллі, звідки й характерна назва збірки «Карпат або Посельська книжка». Час її створення (зима 1980 р.  – весна 1981 р.), про що вказано на титульній сторінці. Ігор Калинець був етапований на заслання в липні 1978 р. після шести років таборів у Пермі. В Ундино-Посельї його чекала  дружина Ірина, яка теж відбувала тут своє заслання.

Читати далі »
Маски персонажів Вертепу

У різдвяно-новорічний період хочемо представити тематичні експонати із фондів Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького». Маски ручної роботи персонажів Вертепу царя та чорта. Їх передала до музею львів’янка Вікторія Садова, котра на хвилі національно-культурного підйому кінця 1980-х років разом із друзями,  активною молоддю, відроджували національні традиції. Саме хтось з учасників молодіжних вертепів кінця 1980-х років у Львові є автором цих художніх масок. Маска царя і чорта виготовлена методом клеєння кольорового паперу на картон, з елементами декорування фольгою, розписами гуашшю та акрилом. Картон прикріплений скобами до дерев’яних держаків. Розмір маски царя: загальна

Читати далі »
Листи В’ячеслава Чорновола до Ірини Калинець в засланні

24 грудня День народження В’ячеслава Чорновола, громадського та політичного діяча, журналіста, одного з лідерів українського дисидентського руху. Особливо цінними артефактами Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» є листи В’ячеслава Чорновола (1937 – 1999) до поетеси Ірини Калинець (1940 – 2012), з якою його пов’язували дружні стосунки, схожість світоглядів, участь в антирадянському опорі. Важко писати про сокровенне, коли знаєш, що твої листи читатимуть абсолютно чужі люди. Читатимуть не через цікавість, а з метою жорсткого контролю за твоїми думками, намірами і планами, колом знайомств. Важко писати, виливаючи душу, коли знаєш, що твої листи

Читати далі »
До 100-ліття Опанаса Заливахи

26 листопада відзначаємо 100-ліття з дня народження художника-шістдесятника, учасника українського правозахисного руху, політв’язня радянських тюрем й таборів Опанаса Заливахи. У фондах Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» зберігаються роботи О. Заливахи – обкладинки самвидаву, які передав Микола Горинь: Роботи виконані у техніці деревориту. Видрукувані на папері. Тематика зображення абстрактна. Обкладинка до «Християнського голосу» – тематична. На ній зображена князя Володимира з хрестом. Опанас Заливаха (26.11.1925 – 24.04.2007). Народився у с. Гусинці Куп’янського району Харківської області. У 1933 р. родина, рятуючись від голоду, переїхала на Далекий Схід. На початку 1960-х років остаточно

Читати далі »
Фото з Володимирської тюрми

У День захисників і захисниць України хочеться згадати про тих, хто мужніх чоловіків і жінок, котрі присвятив своє життя боротьбі за Україну. Однією із таких людей є Дарія Гусяк (1924 – 2022) – учасниця українського визвольного руху, зв’язкова головного командира УПА Романа Шухевича, політув’язнена радянських тюрем й таборів (1950 – 1975). Народилася у місті Трускавці (нині Львівська область). Гімназисткою вступила до ОУН. У 1940-х рр. була кур’єркою-зв’язковою Центрального проводу ОУН.  Арештована 5.03.1950 р. під час сутички між повстанцями та гебістами. Під час слідства перебувала у сумнозвісному слідчому ізоляторі, відомому в

Читати далі »
Гра диктаторів

17 вересня 1939 р. розпочалася радянська військова операція під час Другої світової війни, коли, всупереч міжнародним договорам, Червона армія без оголошення війни вторглася на територію Польщі, фактично доєднавшись до німецької армії, окупувала західнобілоруські та західноукраїнські землі. За якихось 20 днів (до 6 жовтня1939 року) совєти та нацисти окупували всю територію довоєнної Другої польської республіки. Польська армія була розбита. Значна частина військових опинилися у полоні і були знищені пізніше, зокрема у сумнозвісній Катині. Уряд опинився у вигнанні. СРСР та Німеччина діяли відповідно до укладеного у Москві 23 серпня 1939 р. міністрами

Читати далі »
«Це – ж сьогодні нам Ісусик принесе волю на крилах!»

В передсвятковий час хочеться ще раз згадати тих, хто боровся й жертвував заради своїх ідеалів. Серед мільйонів невідомих широкому загалу імен українок – полонянок радянських концтаборів, сьогодні можемо назвати чотирьох – Любу Барабаш, яка 19-літньою була ув’язнена радянською владою та її табірних товаришок – Марусю, а також Ніну та Миросю, прізвища яких, на жаль,  невідомі. Саме ці імена збереглися на саморобній листівці, якою Маруся привітала Любу далекого 1954 року 7 січня на Різдво. Листівка різдвяна «Христос Рождається!!!» ручної роботи для Люби Барабаш від Марусі. Сибір-тайга, 7.01.1954 р. Розмір листівки 13,8 см

Читати далі »
Екслібриси авторства Опанаса Заливахи

26 листопада День народження художника, шістдесятника Опанаса Заливахи, ім’я якого назавжди закарбоване не лише серед провідних українських митців, а й серед інтелектуалів-інакодумців, які наважилися кинути виклик радянській системі. У фондах Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» зберігаються зразки екслібрисів, авторства Заливахи. Їх свого часу передала до музею Ольга Горинь з особистого архіву. На аркуші формату А4 розміщено 20 екслібрисів, створених для провідних український шістдесятників (Левко Лук’яненко, Євген Сверстюк, Святослав Караванський, Євген Концевич, В’ячеслав Чорновіл, Іван Дзюба, Михайло Горинь, Богдан Горинь, Григорій Кочур, Валентин Мороз, Олександр Сергієнко). Два екслібриси Опанас Заливаха розробив

Читати далі »
«Інта-Абезь у моєму житті політв’язня». Спогади Ольги Горинь

15 жовтня виповнилося б 91 рік Ользі Горинь, громадській діячці, дисидентці, майстрині художньої вишивки, політув’язненій радянських тюрем й таборів, дружині шістдесятника та правозахисника Михайла Гориня. На жаль, її не стало менше року тому. Ще в перші роки існування Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» Ольга Горинь передала до його фондів ряд артефактів та фото з сімейної колекції. Серед них є уривки її власних спогадів про перебування в ув’язненні та таборах. Назвала вона їх «Інта-Абезь у моєму житті політв’язня». Це чотири аркуші формату А4 друкованого дрібним шрифтом тексту з авторськими правками олівцем. Без зазначення

Читати далі »
Присвячено Атені Пашко

10 жовтня 90 років виповнилося б Атені Пашко, учасниці українського правозахисного руху, поетесі. Атена Пашко (1931 – 2012) – учасниця українського дисидентського руху, поетеса. Народилася в с. Пруси (тепер Бистриця) на Львівщині. Закінчила львівський лісотехнічний інститут, за освітою інженер-хімік. В юному віці була учасницею українського визвольного руху. З середини 1960-х років долучилася до активної правозахисної кампанії на захист репресованої української інтелігенції, за що сама зазнавала утисків та переслідувань (обшуки, догана за місцем праці, згодом – звільнення, заборона на друк поетичних творів). 1969 – 1970 рр. брала активну участь у виданні

Читати далі »