У Страсний четвер фонди Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» поповнилася новим експонатом. Львів’янин Ігор Садовий із своєї фотоколекції подарував музеєві молитовник, що походить з Яворівського району Львівської області. Власне спосіб відтворення та історія побутування становлять цінність цього артефакта як експоната для музею пам’яті жертв тоталітарних режимів. Адже цей 236-сторінковий молитовник невеличкого формату є чорно-білою фотокопією греко-католицького молитовника міжвоєнного періоду першої половини XX століття. Оправлена у чорну палітурку із блакитним кантом фотокопія молитовника, видрукуваного церковнослов’нською мовою в сучасній українській транслітерації, з’явилася у часи, коли греко-католицька церква після сумнозвісного псевдособору 1946 р. була під забороною

Нещодавно Національний музей-меморіал «Тюрма на Лонцького» збагатився новим експонатом. Самбірчанка Оксана Зубрицька подарувала нам сімейну реліквію – скриньку, зроблену рідним братом її бабусі Яремою Савчинським в стрийській тюрмі у 1932 році. Скринька із дикти, прикрашена хлібними візерунками та інкрустована соломою і бісером, а також декілька фотографій – усе, що залишилося на згадку про молодого чоловіка його родині. За свою активну позицію і відстоювання незалежності України  Ярема Савчинський, як і мільйони інших патріотів, заплатив життям. Цей експонат поповнив музейну колекцію предметів в’язничної творчості. На даний момент це єдина пам’ятка молодого музею із  тюрми міжвоєнного періоду.

Цьогоріч фонди Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» поповнилися новим експонатом, унікальність якого полягає в тому, що він має прямий стосунок до тюрми, на місці якої постав музей. Невелика книжечка львівського вчителя Євгена Беркута «Різдвяний дарунок: в’язничний спомин з «Лонцького» у Львові, 1943», побачила світ у 1946 році «На чужині», як вказано на титульній сторінці. Цінності цьому експонату додає час і умови створення, оскільки у музейній збірці дуже мало предметів та свідчень часів нацистської окупації. На тридцяти шести аркушах брошури автор ділиться своїми спогадами, переживаннями під час перебування в ув’язненні. Завдяки

Одним із фондових експонатів Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» з неабиякою меморіальною цінністю є вишита сорочка Надії Мудрої. Жінка вишила її на Колимі, де відбувала термін ув’язнення та заслання  за участь у визвольній боротьбі проти радянської окупації. Вишиванка, виготовлена із доступних в тих умовах тканини та ниток, очевидно була для її власниці символом українства та людської сили духу й нескореності несприятливим життєвим обставинам. Надія Мудра (1924–2013) – відома громадська діячка, політув’язнена сталінських таборів. Народилася у м. Коломиї Станіславівського воєводства (тепер Івано-Франківська область) в родині інтелігентів. У 1931–1934 рр. дівчина навчалася

12 січня 1972 року Україною прокотилася велика хвиля арештів інакшомислячої інтелігенції. У цей день та впродовж року було заарештовано приблизно сто осіб, серед яких поет Василь Стус, письменник Євген Сверстюк, літературний критик Іван Світличний, художниця Стефанія Шабатура, журналіст В’ячеслав Чорновіл, лікар-психіатр Семен Глузман, поет Ігор Калинець, лікар Микола Плахотнюк, математик Леонід Плющ. Їх звинувачували в «антирадянській агітації та пропаганді», а речовими доказами стали самвидавні матеріали. Однією з перших була заарештована поетеса та харизматична шістдесятниця Ірина Калинець. Серед експонатів Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» є самвидавна збірка Ірини Калинець «Оранта», надрукована

У колекції Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» зберігається збірник колядок, які побутували середовищі УПА та збройного підпілля ОУН. У ньому міститься п’ять колядок та віншування. Невідомі автори на мотив традиційних українських колядок «Бог Предвічний», «Нова радість стала», «Бог ся рождає», «Розвеселімся», «Дивная новина» створили свої коляди, в яких оспівали тогочасні історичні перипетії. У них прославляються Господь Бог та новонароджений Ісус і проситься про заступництво від лютого «Антихриста» Сталіна та його «голодранців-більшовиків». Неспокійний час воєнного лихоліття та повоєнної розрухи диктував нові теми для традиційної різдвяної пісні. Особливістю повстанських колядок було відображення

Уже декілька років у фондах Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» зберігається цеглова бавовняна сукня із вишивкою на рукавах і подолі спідниці, пошита за радянською модою 1940-50-х років. У 2013 році цю сімейну реліквію подарувала музеєві Іванна Володимирівна Костишин, дочка репресованих Євгенії Загоруйко та Володимира Бульбачинського. Історія цієї сім’ї до болю схожа на історії тисяч інших сімей, які зазнали переслідувань радянського режиму. Водночас вона є символом жаданої свободи, оновлення, незламності людського духу та жаги до життя. У ній матір Іванни Костишин – Євгенія Загоруйко – вийшла на волю після 5 років перебування

У фондах Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» є цікаві документи з часів Другої світової війни, коли Львів був під нацистською окупацією. Збереглися вони в родинному архіві відомої львівської громадської діячки Надії Мудрої (1924-2013) і є важливою пам’яткою функціонування окупаційної влади. Посвідчення видали батькові Надії – службовцю-юристу тютюнової фабрики Павлові Мудрому та його сім’ї – дружині і донці греко-католицьким церковним урядом і мали засвідчити їхнє неєврейське походження. Такий був порядок, запроваджений нацистами на окупованих територіях: сувора регламентація та облік усіх і усього. Якщо говорити про реалії Львова та Галичини того часу,

Про цей експонат відомо небагато… Конопляне полотно, розміром 72×37,5 см, на якому різнокольоровими нитками вишита ікона Діви Марії з Дитятком та ангеликами по два боки над ними. Розмір самої вишивки становить 32×27 см. З поміж кольорів ниток переважають синя та жовта, менше – рожевої, зеленої, коричневої. Техніка вишивання: стеблівка, хрестик, гладь. Цю ікону подарувала музею львів’янка Зоряна Сивуляк. Відомо,що вишивали її старша сестра пані Зоряни Люба Барабаш-Білинська та її табірна товаришка Ірина, прізвище якої, на жаль, невідоме в першій половині 1950-х рр… У Зоряни Сивуляк, в дівоцтві Барабаш, збереглося мало

У Національному музеї-меморіалі «Тюрма на Лонцького» у травні-червні експонується вишивки, зроблена Ярославою Сапріянчук (Ракочу), яка вишила її у віці 18-20 років після того, як разом із родиною була вислана в Сибір. Цю родину, як і тисячі інших українських родин примусово відірвали від рідної домівки і заслали освоювати холодні простори Сибіру за опір окупанту. Їхнє тавро – «посібники бандитів», а значить злочинці супроти радянської влади. Таке просте формулювання дозволяло радянській владі депортувати жителів окупованих територій сотнями тисяч: жінок, дітей, хворих і немічних, літніх людей. Тисячі з них так ніколи й не