16 — 18 березня 2017 року у Відні відбулася конференція на тему: “Збройний спротив у Східній та Центральній Європі 1940 — 1950х рр.”. Конференція була організована  спільно Австрійською Академією наук та Інститутом Карла фон Фогельсанга. У роботі конференції взяли участь науковці майже з усіх країн, у яких свого часу мав місце опір радянському тоталітаризму. Були присутні  дослідники з України, Білорусі, країн Балтії, Румунії, Болгарії, Сербії, Хорватії, Чехії, Словаччини, Угорщини. Тематичкою виступів були особливості організації руху опору комуністичній диктатурі у різних країнах, дослідницькі програми, спрямовані на збір та осмислення джерел до

Про побачене впродовж кількарічних мандрів українськими поселеннями канадських прерій розкаже й покаже мандрівниця й дослідниця Устина Стефанчук. «Зворушливі, моторошні і кумедні історії зібрані серед нащадків перших українських поселенців у Канаді. Жодних книжкових істин, тільки реальні люди і спостереження», – обіцяє Устина Стефанчук. Значна кількість з церков – покинуті і потроху відходять в небуття. Це нагода ще раз повернути до них життя. Відкриття 10 березня о 16 годині в Національному музеї-меморіалі “Тюрма на Лонцького” у Львові. Зворушливі, моторошні і кумедні історії зібрані серед нащадків наших перших поселенців в Канаді. Жодних книжкових

9-11 березня 2017 року у Сорбоннському університеті (Париж, Франція) відбувалася міжнародна конференція на тему «Шоа в Україні. Нові перспективи щодо теми Зла в ХХ ст.» (франц. La Shoah en Ukraine: nouvelles perspectives sur les malheurs du XXème siècle; англ. – The Holocaust in Ukraine: new perspectives on the evils of the 20th century). Учасником конференції був Ігор Дерев’яний старший науковий співробітник Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького», котрий підготував доповідь «на два голоси» з Філіппом де Лара, доктором філософії та політичних наук, професором університету Пантеон-Асса, на тему «Міф про юдео-більшовизм (1939-1945)».

Спільне обговорення питань дослідження історії комуністичних злочинів в Угорщині та Україні, можливі перспективи майбутньої співпраці, обговорення вже ініційованих міжнародних проектів та презентація наукових і популярних видань, виставок, а також інших заходів – саме ці теми були у фокусі робочого візиту п’яти українських інституцій на запрошення Офісу Комітету національної пам’яті Угорщини 9-10 березня 2017 року. Зустріч мала декілька тематичних блоків. Перший – обговорення потенційної співпраці між установами. Комітет національної пам’яті Угорщини презентував свої наукові дослідження, розповів про реалізовані проекти, напрямки поточної роботи та зацікавленість у міжнародній співпраці – зокрема, щодо питань дослідження архівів КГБ.

В Європі стартувала ініціатива: хвилина мовчання за жінками, постраждалими від комунізму. Сьогодні, 8 березня, о 12.00 CET (в Україні — о 13.00) за ініціативи Платформи європейської пам’яті та сумління відбулася хвилина мовчання в пам’ять про мільйонів жінок, які стали жертвами комуністичної диктатури. Платформа прагне привернути увагу до того, що комуністичний режим ставився до жінок неймовірно брутально. Через політичні причини жінок страчували після показових процесів або без суду, вбивали під час спроб втекти за «залізну завісу», ув’язнювали в тюрмах, концентраційних і трудових таборах, де незліченна їх кількість загинула. Такою була «рівність»

До третіх роковин масових розстрілів мирних громадян на столичному майдані Незалежності Національний музей меморіал «Тюрма на Лонцького» у Львові приурочив демонстрування україно-ізраїльської фотовиставки «Між війною і миром», доповнивши експозицію колекційними артефактами Революції Гідності. Виставка фотографій відомих ізраїльських та українських документалістів, яку вже бачили глядачі не тільки Ізраїлю, а й Києва, Одеси, Сум, Харкова, Запоріжжя та інших міст України, у музеї «Тюрма на Лонцького» отримала у ці скорботні дні пам’яті другу львівську демонстрацію після залів Львівської національної галереї мистецтв ім. Б. Г. Возницького з ініціативи очільника Львівського товариства єврейської культури ім.

Сьогодні роковини трагічної загибелі лікарки, правозахисниці, розповсюджувачки самвидаву, розпорядниці фонду О. Солженіцина в Галичині Олени Антонів, життя якої обірвалося в автокатастрофі за досі нез’ясованих обставин. Національне і релігійне виховання Олена дістала в родині. На неї вплинули жахливі картини тисяч закатованих енкаведистами політв’язнів у тюрмах Бібрки та Львова, відкритих під час німецької окупації. Навчаючись у радянській школі, самостійно вивчала історію України за забороненими довоєнними виданнями, постійно відвідувала службу Божу катакомбної Української Греко-Католицької Церкви (УГКЦ). Закінчивши школу, 1955-61 рр. навчалася на лікувальному факультеті Львівського медінституту. Працювала в обласному туберкульозному диспансері, де її

30 січня у Національному музеї-меморіалі «Тюрма на Лонцького» відбулася лекція відомої дослідниці із Польщі Олі Гнатюк «Повоєнні репресії проти творчих жінок. Долі Ярослави Музики, Ольги Дучимінської та Олени Ржепецької». Під час музейної зустрічі із львів’янами, які цікавляться історією, Оля Гнатюк, спираючись на результати власних досліджень історичних архівів та фондів архівних установ спецслужб, розповіла про радянські утиски українських мисткинь на прикладі біографій художниці Ярослави Музики, письменниць Ольги Дучимінської та Олени Ржепецької, життя яких було тісно пов’язане із Львовом. Присутніх у залі цікавили як подробиці родинної історії Олі Гнатюк, так і її