31 травня у Національному музеї-меморіалі “Тюрма на Лонцького” відбулась лекція: “Місця (не)пам’яті у літературі” дослідниці Христини Рутар. Що ж таке місця пам’яті? Про які види місць пам’яті ми можемо говорити? Що і чи відображається в літературі? Розмова про місця (не) пам’яті в літературі в Національному музеї-меморіалі «Тюрма на Лонцького», у місці пам’яті, це спроба інтерпретації історичних романів крізь призму memory studies. Дослідниця вважає, що твори сучасних авторів історичної прози відкривають двері до минулого з надписом «Заборонено», де травми минулого замовчувалися та не проговорювалися. Письменники намагаються зсунути ці залізні важкі двері,

30 травня відбулася публічна лекція наукової співробітниці Національного музею-меморіалу “Тюрма на Лонцького” Ірини Єзерської “Самвидав: поширити таємно”. Дана подія продовжила серію публічних виступів істориків у проекті “Музеї і супереслива історія: розповідаючи про замовчуване”, приуроченому до Міжнародного дня музеїв 18 – 31 травня 2017 року. Дослідниця зазначила, що: “Cамвидав – історичне явище 1960-1980-х рр. суспільно-політичного, інтелектуального та духовного життя, засіб/інструмент опору системі, альтернативна складова літературного процесу.” Лекторка розповіла про способи відтворення та поширення, шляхи передачі на Захід, найвідоміші твори та найактивніших діячів самвидавної діяльності. Водночас проаналізовано значення самвидаву на поширення альтернативної

У середу, 24 травня, о 17.00 у Національному музеї-меморіалі «Тюрма на Лонцького» відбулася презентація виставки живопису Богдани Деревацької «Вчора – Завтра». Художниця Богдана Деревацька працює в різних жанрах: натюрморт, пейзаж, портрет, абстрактний живопис. Емоції вона передає через колір, форму, ритм. Це четверта персональна виставка малярки.Богадан Беревацька народилась 1983 року в містечку Щирці біля Львова. 2000-2005 році навчалася на факультеті міжнародних відносин ЛНУ ім. Івана Франка. З вересня 2009 бере уроки живопису та рисунку в викладача Львівської Політехніки Віолетти Радомської. Живе і працює у Щирці. Персональні виставки:«Fear and Love», Палац Мистецтв,

18 травня, в рамках проведення «Ночі музеїв» в Національному музеї-меморіалу «Тюрма на Лонцького», старший науковий співробітник Ігор Дерев’яний прочитав публічну лекцію на маловідому тему «Державна політика прихованого антисемітизму в СРСР (1920-40-их рр.)». Науковець розкрив особливості становлення радянського державного антисемітизму та його прояви на загальносоюзному рівні та республіканському, з ухилом на ситуацію в радянській Україні. На основі проаналізованих документів, висвітлив участь єврейського населення в карально-репресивних органах радянської влади та спростував ряд міфів про засилля влади євреями; а також представив політику влади щодо цивільного єврейського населення. Головним висновком, дослідника є констатація цинічної

8 травня у Національному музеї-меморіалі відбулася відкрита лекція наукової співробітниці Музею, д-ра гуманітарних наук Олесі Ісаюк “Бандерівці в Аушвіці:вижити і не зламатися”. Дослідниця розповіла про маловідому і практично недосліджену тему — перебування членів ОУН (б) у нацистських концтаборах. У найбільший і найвідоміший з них — Аушвіц потрапило кількасот членів ОУН (б). Їхня “провина” перед нацистськими окупантами полягала в участі у підготовці Акту відновлення Української держави та організації опору окупантам після розгрому нововідновленої державності. Перші в’язнів-оунівці з’явилися у Аушвіці у липні 1942 року і продовжувалися прибувати майже до кінця 1943 року. Завдяки досвіду

Студентки Школи журналістики УКУ поділились своїми враженнями від відвідин Національного музею-меморіалу “Тюрма на Лонцького”. “Як реставрують пам’ять. Фоторепортаж із архіву “Тюрма на Лонцького”. Більше світлин за посиланням: tvoemisto.tv/exclusive …