Наймасштабніший проект з оцифрування архівних документів стартував у Львові. Над архівами радянських репресивних органів працюють представники чеського Інституту досліджень тоталітарних режимів та історики національного музею “Тюрма на Лонцького”. Задля реалізації задуму чехи привезли спеціальні сканери та комп’ютери. Насамперед науковці планують оцифрувати близько 6 тис. справ репресованих у 1939-1941 роках. Це час, коли Польща була розділена між Радянським Союзом та Третім Рейхом. Тоді люди, рятуючись від репресій, намагалися нелегально перетнути кордон із СРСР, і потрапляли в руки прикордонників та НКВС. Архівні документи – унікальне джерело, наголошують історики. Окрім анкет та протоколів

У 2017 році представники чеського Інституту досліджень тоталітарних режимів спільно із Управлінням СБ України у Львівській області та Національним музеєм-меморіалом «Тюрма на Лонцького» розпочали один із наймасштабніших проектів із оцифрування архівних документів радянських репресивних органів. Про це їхні представники розкажуть на прес-конференції 18 жовтня в приміщенні Агенції інформації та аналітики «Гал-Інфо». Після прийняття пакету «декомунізаційних законів» у 2015 році, зокрема Закону України «Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років» значно спростився доступ до архівів КГБ. Однією із норм Закону є оцифрування архівних документів. Власне це й

27 вересня в Національному музеї-меморіалі “Тюрма на Лонцького” відбулася лекція Руслана Забілого для студентів-магістрів історичного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка. За ініціативи доцента кафедри історичного краєзнавства Романа Генеги, практичне заняття в рамках  вибіркового курсу “Історія страху: читання матеріалів спецслужб” відбулося в стінах Національного музею-меморіалу “Тюрма на Лонцького”. Руслан Забілий поділився зі студентами своїм досвідом роботи з матеріалами фондів архівів спецслужб. Розповів про організацію, та ведення оперативного обліку антирадянських елементів, що потрапили в поле зору спецслужби, а також  про види оперативного обліку та структуру картотеки. Дослідник продемонстрував електронні зразки

17 вересня 2017 року відійшов у вічність Петро Григорійович Куценко— український громадський діяч, публіцист. Голова Київського товариства політв’язнів і репресованих. Похорон має відбутись 19 вересня (вівторок) на Берковецькому цвинтарі. Прощання у Покровській церкві, що поблизу Контрактової площі у м. Києві. Григорій Петрович заарештований 6 серпня 1984. Під слідством перебував у Лефортовській в’язниці. Засуджений ВТ Московського ВО 15 лютого 1985, обв.: Ст. 70 ч. 1 КК РРФСР. Інкримінували Куценку розповсюдження книжок О. Солженіцина, А. Зінов’єва, щоденникові записи, чернетки листів на захист А. Щаранського, Ю. Орлова та ін., усні висловлювання на політзаняттях, зокрема,